Історія Києва

Київська гавань. Історія

З історії київської гавані.

Київська гавань розташована на правому березі Дніпра в межах міста Київ. Обмежена сучасними вулицями Набережно-Хрещатицька, Набережно-Лугова, Електриків та Рибальським островом.

Київська гавань. Історія
Київська гавань.

За часів Київської Русі за гавань Києву правило гирло річки Почайна, яка тоді протікала поруч зі Старокиївською горою паралельно Дніпру, відокремлювалася від нього піщаною косою, і зливалася з Дніпром нижче урочища Хрещатик. У гирлі Почайни було влаштовано дерев’яні кліті, до яких причалювали («притикали») баржі, тому це місце називали «Притика». Пристань була однією з найважливіших на водному шляху «з варяг у греки».

Близько 1712 року в косі між Почайною та Дніпром прямо до «Притики» було прокопано судноплавний канал, що мав скоротити шлях суден навкруги цієї коси. Згодом цей канал розмило, і піщану косу врешті-решт було знесено Дніпром під час повені 1829 року.

Київська гавань. Історія
Вигляд на гавань 1890-ті роки.

У листопаді 1896 року Міською думою та правлінням Київського округу шляхів сполучення було прийнято рішення організувати в Олександрівській гавані пароплавні ремонтні майстерні та елінги (нині – «Київський суднобудівно-судноремонтний завод»).

У 1897—1899 роках за проєктом інженера Миколи Максимовича в середній частині русла Почайни, яка тоді являла собою невелику затоку, було проведено масштабні гідротехнічні роботи з влаштування нової гавані Київського річкового порту. Вона отримала назву «Київська гавань імператора Миколи ІІ» і на той час була найбільшою в Російській імперії. Її довжина сягала двох кілометрів, ширина — від 180 до 240 метрів. Це була одна з найдовших річкових гаваней Європи.

Київська гавань. Історія
Вигляд на гавань 1900-ті роки.

Офіційне закладання Київської гавані відбулося 18 липня (6 липня за старим стилі) 1897 року. Після церемонії освячення до першої чавунної причальній тумбі була прикріплена металева дошка з написом про це важливе дійство, а генерал-губернатору Південно-Західного краю графу Л.П.Ігнатьєву на згадку подарували срібну кирку. Після привітань робочих з початком будівництва, офіційні особи піднялися на землечерпальну машину «Дніпровська-2», де О.П.Ігнатьєв повернув ручку електричного приводу і запустив агрегат в дію. На завершення церемонії присутні перейшли на пароплав «Микола-ІІ» і переправилися на лівий берег Дніпра на дачу, де був влаштований святковий сніданок.

Київська гавань. Історія
План Київської гавані. 1899 рік. Джерело – Інтернет аукціон.

У 1900 році на честь закінчення робіт з облаштування гавані на набережній Дніпра було встановлено пам’ятний знак. Створений за проєктом Едуарда Брадтмана, пам’ятник являв собою триметровий гранітний стовп з бронзовим російським гербом нагорі і написом на бронзовій дошці «Гавань императора Николая ІІ». Київська преса глузувала, що деякі члени думської комісії з будівництва гавані намагалися таким чином увічнити свою діяльність.

На початку 1920-х років, на хвилі боротьби з пам’ятниками монархічної доби, пам’ятник було знесено більшовиками.

Київська гавань. Історія
Фотокартка пам’ятника київській гавані.
Київська гавань. Історія
Вигляд на гавань 1900-ті роки.

У радянські часи почалося розширення Гавані в бік Оболоні. Було підсипано та укріплено береги Рибальського острова. Наприкінці 1930-х років було реконструйовано верфі заводу «Кузня на Рибальському» (тодішня назва — «Ленінська кузня»).

Київська гавань. Історія
Київська гавань навесні 1943 року. Джерело – reibert.livejournal.com

23 вересня 1963 року через Гавань було відкрито Рибальський вантовий міст, котрий забезпечив прямий автомобільний і пішохідний рух між Рибальським островом і Подолом. Через аварійний стан конструкцій цього мосту на початку 1990-х років ним було припинено автомобільний рух, а 2 лютого 2009 року Рибальський вантовий міст було взагалі закрито.

Протягом 2005—2010 років у місці, де Гавань сполучається з Дніпром, було споруджено новий Гаванський міст, що з’єднує Набережно-Хрещатицьку вулицю з Набережно-Рибальською дорогою.

Київська гавань. Історія
Джерело – dfaw.livejournal.

Використані матеріали – Вікіпедія.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *