Рибальський вантовий міст. Історія

23.03.202126.06.2021 kyivpastfuture 87 Views 0 коментарів Мости

З історії київських мостів – Рибальський вантовий міст.

Рибальський вантовий міст — міст через гавань Дніпра. Відкрито 23 вересня 1963 року. Побудований у північній частині Подолу. Забезпечував автомобільний зв’язок між Подолом і Рибальським островом.

Був першим у світі вантовим мостом із залізобетонною балкою жорсткості. Споруджений за проектом інституту «Укрпроектстальконструкція». Автори проєкту — інженери А. Гольдштейн, В. Кирієнко, Н. Соколова. Загальна довжина мостового переходу 474,3 м (лівобережна естакада — 82,3 м, руслова частина — 275,7 м, правобережна естакада — 116,3 м). Руслову частину моста перекрито трипрогінною нерозрізною вантовою будовою (65,85 + 144 + 65,85 м), симетричною відносно двох залізобетонних пілонів (заввишки 42 м) з радіальним розташуванням вантів, виготовлених зі сталевих канатів діаметром 72 і 55 мм. Прогони перекривають дві головні балки П-подібного перерізу з відстанню між осями 9,6 м. Проїзну частину складено з Т-подібних залізобетонних елементів завширшки 1,5 м, які спираються на внутрішні стінки головних балок.

Під кожним пілоном в дно було забито понад 100 паль. Всупереч замітці, яку ви бачите в куточку, міст у 1962 році зданий не буде. Через затримки у видачі проектної документації та постачання матеріалів міст був зданий майже на рік пізніше, а “переджовтневі змагання” на момент написання статті вже просто не мали сенсу: час було згаяно набагато раніше.

У березні 1963-го почався монтаж вант. На момент пуску моста одним з переваг його конструкції подавалася менша на 30-40% вартість в порівнянні з мостами іншого типу.

Під час випробувань на мосту було розміщено близько 400 різних датчиків. Випробування проводилися за спеціальною розширеною програмою, адже міст був експериментальним і унікальним у світовій практиці мостобудування. Для випробувань використовувалося 12 МАЗів вагою 13 тонн (вага машин також підтверджує те, що міст розраховувався під автомобільне навантаження Н-13).

Вантовий міст через Гавань був відкритий 23 вересня 1963 року.

Існує думка, що спочатку міст будувався виключно як пішохідний. Але в спеціалізованих джерелах навпаки вказується, що міст розраховувався під навантаження Н-13. Якщо дуже коротко, то це такий вид навантаження на міст, який прямо передбачає рух автомобілів. З іншого боку, Н-13 – це досить “старий” тип навантаження, який був прийнятий ще в 1938 році. Простіше кажучи, Н-13 передбачає досить слабке навантаження на міст, якщо судити за сучасними мірками. До моменту споруди вантового моста нормативи змінювалися два рази і Н-13 навіть на той момент вже вважався застарілим стандартом. Таким чином, швидше за все міст все ж проектувався з можливістю використання автомобілями, але передбачалося, що рух не буде інтенсивним. Так чи інакше після запуску моста було прийнято рішення пропускати по ньому поодинокі автомобілі й міські автобуси в обох напрямках. Але з часом ця затія вилилася в інтенсивний рух транспорту через міст, що дуже сильно позначилося на його стані. У підсумку, цей міст наочно продемонстрував, що може статися з конструкціями, якщо на них давати позапроектні навантаження й ігнорувати обслуговування.

За своїми архітектурними та конструктивними формами був цінною пам’яткою 1960-х років.

З початку 1990-х років, у зв’язку з аварійним станом конструкцій мосту, ним було припинене автомобільне сполучення, а за кілька років під міст було підведено додаткові опори. Пішохідний рух офіційно проіснував до 2 лютого 2009 року.