Сінний ринок. Історія

З історії київських ринків – Сінний ринок.

Центральний критий (Сінний) ринок — торговельний комплекс у Києві, знесений у 2005 році.

Будівля була зведена у 1949-1958 архітекторами Семеном Фрідліном та В. Я. Кучером. Площа торгового залу становила 9 000 м²; він був розрахований на 1200 торговельних місць. По периметру другого поверху — балкон, до якого вели сходи на торцях торгового залу. Ажурна конструкція склепистого покриття — зі склоблоків. 

Ринок розташовувався за адресою: вул. Воровського (нині Бульварно-Кудрявська), 17.

У 18 столітті в Києві існувала Сінна площа, яка нині називається Львівська, а називалася вона так тому, що там знаходився ринок де селяни торгували сіном і іншим кормом для домашньої худоби, а також дровами і речами для домашніх господарств.

В кінці 1950-х років знаменитий на весь Київ Евбаз (Єврейський базар) був знесений і міська влада, щоб зам’яти невдоволення городян через відсутність нормального ринку, дали добро на будівництво Сінного ринку. У 1949 було розпочато будівництво і у 1958 році новий київський ринок був готовий. Будівля ринку стала на той час першою і найбільшою критою торговою площею в СРСР.

Сінний ринок, який офіційно назвали Колгоспним, став дуже популярним місцем серед киян і гостей столиці. Отоварюватися туди їздили навіть тоді, коли в районах Києва почали з’являтися свої ринки і люди могли купити продукти та інші потрібні їм речі недалеко від свого будинку. Особливо привертав Сінний своїм так званим «блошиних ринком», де було все – від антикваріату до б/в одягу.

У 2004 році міська влада звернула увагу на це місце і заявила про те, що потрібно провести перевірку конструкцій будівлі. Перевірка виявила що технічний стан будівлі ринку є незадовільним і експерти рекомендували призупинити його експлуатацію для проведення капітального ремонту. Адміністрація Сінного закрила ринок на реконструкцію, яка так і не розпочалася.

Наразі на місці ринку, попри протести Киян, побудован житловий квартал з 14 багатоповерхівок.