Міст Патона. Історія
З історії київських мостів – міст Патона.
Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду.
Він зʼєднує лівобережний Дніпровський і правобережний Печерський райони.
Свій перший міст у Києві інженер Євген Патон побудував ще в 1910 році. Це був пішохідний Парковий міст між Царським і Купецьким садами (сьогодні — Міський сад і Хрещатий парк). На той час Патон уже очолював кафедру мостобудування Київського політехнічного інституту. Наступний його великий проєкт — міст через Дніпро, названий на честь революціонерки Євгенії Бош. Будівництво завершили у 1925 році.
Наприкінці 1920-х Патон захопився розробкою технологій електрозварювання. У 1929 році він організував в Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої у 1934 році створили Інститут електрозварювання. Його директором Євген Патон залишався до кінця життя.
Після кількох років експериментів з металом і технікою у Патона та його молодого наукового колективу зʼявилася ідея поєднати мостобудування та зварювання — замінити клепані мостові конструкції суцільнозварними. Електрозварювання на той час ще застосовували рідко, технологія була новою і невипробуваною. Тому ідею Патона розкритикували і колеги, і начальство, і партійне керівництво. Вони були впевнені, що такий міст обовʼязково впаде. Однак Патону вдалося переконати тодішнього першого секретаря ЦК КПУ Микиту Хрущова, і той дав добро на впровадження нової технології.
Будівництво нового мосту, який в проєктних документах назвали Наводницький, почалося в 1939 році. Однак його перервали через Другу світову війну. У вересні 1941 року радянські війська, які відступали, підірвали всі мости через Дніпро, зокрема міст імені Бош і недобудований Наводницький.
Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинами. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.
Після війни Патон підготував новий проєкт мосту, який отримав назву Київський. Будівництво почали в 1950 році, і до літа 1953-го практично всі роботи на мосту завершили.
На той час це був найбільший в Європі суцільнозварний міст, усі шви якого, включно з монтажними, виконали за допомогою автоматичного зварювання. Міст балочної конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Для будівництва прольотів зварили 264 балки, завдовжки 29 метрів і вагою 28 тонн, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. На вʼїзді з боку правого берега стоять пропілеї — колонади парадного входу. З боку лівого берега міст обрамлений двома колонами заввишки 20 метрів кожна.
Цей міст мав стати головним тріумфом Патона, але інженер помер у серпні 1953 року, не доживши кілька місяців до офіційного відкриття. Восени міст вирішили випробувати на міцність. Для цього по ньому на всю ширину пустили колону танків Т-34, корпуси яких були зварені розробленим під час війни «патонівським» швом.
Пʼятого листопада 1953 року на урочистому мітингу з приводу здачі мосту в експлуатацію партійне керівництво оголосило, що новому мосту присвоюється імʼя Євгена Патона замість проєктного Київський. Першим, хто вʼїхав на новий міст під час відкриття, був 35-річний син інженера Борис Патон, який тоді був заступником директора Інституту електрозварювання з наукової роботи.
За рік, у 1954-му, через міст запустили трамвайну лінію. У червні 2004 року рейки демонтували, а трамваї замінили тролейбусами.
Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк «Ремкоммунелектротранс».
Проектували і будували міст Патона:
- Інститут «Укрпроектстальконструкція», Київ.
- Трест Мостобуд № 1, Київ.
- Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР.
- Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна.
За всі роки існування міст жодного разу не закривали на капітальний ремонт. Востаннє велика реконструкція проводилася у 2004 році: прибрали трамвайні лінії, а проїжджу частину розділили на сім смуг руху. Відтоді кілька разів ремонтували невеликі ділянки мосту. У вересні 2020 року Київська міськадміністрація оголосила про велику реконструкцію мосту Патона. Міський голова Києва Віталій Кличко уточнив, що на час реконструкції рух на мосту повністю не перекриватимуть.
Надзвичайні події на мосту.
У 1969 (1970?) році з мосту Патона в Дніпро впав службовий автобус заводу «Комуніст».
У 1970-ті роки внаслідок ДТП туристичний автобус марки «Ікарус-люкс» пробив огорожу мосту Патона й зависнув передніми колесами над Дніпром.
Використані матеріали – Вікіпедія, Бабель.