Міст імені Євгенії Бош. Історія

Міст імені Євгенії Бош — міст через Дніпро, що існував у 1925—1941 роках у Києві.

Тип конструкції	підвісний балочний, шестипролітний
Основний проліт	143 м
Загальна довжина	776 м
Ширина	16 м

9 червня 1920 року відступаючими поляками була підірвана перша від правого берега опора Миколаївського ланцюгового мосту. Розірвані ланцюги потягнули за собою всю споруду.

У 1921 році Відновлювальний загін Народного комісаріату шляхів підірвав залишки ланцюгів, що заважали навігації. Вони потонули. Після цього Ланцюговий міст уже не був відновлений ніколи. У період 1921—1923 років розглядалися різні проекти відтворення моста: від відновлення в колишньому вигляді шляхом підйому і ремонту ланцюгів та відновлення підірваної опори до проекту з капітальної перебудовою пілонів.

Всі проекти відновлення за старою ланцюговою схемою були відкинуті, оскільки не було технічної можливості підняти з дна річки уламки моста.

До відбудови мосту вирішили повернутися наприкінці 1921 року, однак проект капітальної реконструкції (по суті, нової споруди) Є. О. Патон надав лише в січні 1924 року. До того часу мостобудівна наука довела, що ланцюгова конструкція погано пристосована для багатопрогонових мостів: сильно коливається під навантаженням і повністю руйнується при пошкодженні в будь-якому місці. Тому вирішили використати опори, що збереглися, але прийняли рішення будувати міст за балковою схемою. Новий міст, із судноплавним прольотом на 4,2 м вище від попередньої, побудували з двотаврових балок, що залишилися на берегах Дніпра після розбирання в 1919 році стратегічних шосейних мостів київського району. Нова конструкція забезпечувала більшу вантажопідйомність, ширину і кращу питому вагу мосту (відношення ваги витраченого металу до корисної вантажопідйомності моста).

Будівництво йшло 10 місяців. Новий міст був відкритий 10 травня 1925 року і був названий на честь революціонерки та учасниці Громадянської війни в Україні Є. Б. Бош, яка покінчила життя самогубством за кілька місяців до відкриття мосту. Одночасно з відкриттям мосту був відновлений рух бензотрамвая до Дарниці. 1 червня 1926 року трамвайну лінію на лівобережжя було електрифіковано.

19 вересня 1941 року Міст імені Євгенії Бош був знищений радянськими військами при відступі  Після Другої світової війни не відновлювався.

Опори мосту збереглися до середини 1960-х років, деякий час вони використовувалися для лінії електропередачі, і були підірвані під час спорудження моста Метро, що був побудований дещо північніше.