Київський бензотрамвай. Історія

Київський бензотрамвай (народна назва — «Примус») — система бензомоторного трамвая.

Працювала мережа на території сучасного Києва, зокрема, на лівому березі Дніпра; окрема від Київського трамвая система, що не була з’єднана з ним фізично. У 1926-1934 роках був електрифікований. Тоді ж збудовано з’єднання з правобережною трамвайною мережею, та попри це, їхні маршрути не перетиналися, тому це залишалися різні трамвайні системи. Припинив роботу під час Другої світової війни.

З часу свого відкриття з’єднувала правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній, що є безпрецендентним для України і по сьогодні.

Київський бензотрамвай було відкрито у 1911 році (за іншою інформацією, 17 (30) жовтня 1912) за проектом інженера Тимченка. Спочатку діяв маршрут «Поштова площа — Ланцюговий міст». У травні 1912 року було відкрита лінія по Ланцюговому мосту і Слобідське бензотрамвайне депо. Маршрут було продовжено до Микільської слобідки, а невдовзі — до села Биківня. У 1913 році лінію продовжено до Броварів. Після зруйнування Ланцюгового мосту в червні 1920 року бензотрамвай не працював. Рух був відновлений тільки 10 травня 1925 року, одночасно із відкриттям мосту імені Євгенії Бош та Русанівського мосту. Також у 1925 році була відкрита лінія до Старої Дарниці.

Уже 1925 року почалися роботи з електрифікація лінії бензотрамвая. Отак, 1 червня 1926 року електрифіковано лінію до Дарниці, а вже 7 листопада 1934 року — останню ділянку до Броварів. Нова лінія на ДВРЗ будувалася електричною і була відкрита 1 травня 1936 року.

Лівобережний трамвай закрили восени 1941 року в зв’язку з бойовими діями. Після війни Дарницьку мережу не відбудували. Згодом відновили лінію по Набережній (у 1951 році) і лінію на ДВРЗ (1959 рік; щоправда, на іншому боці вулиці і трохи коротше), які проходили там же, де раніше діяв бензотрамвай.

Після війни ангари Слобідського депо були реконструйовані, у них облаштували диспансер. Частину території віддали під ринок; на місці в’їзду в депо звели будинок. Ангари та адмінбудівля депо збереглися до нашого часу.

Свого часу Київський бензотрамвай щоденно здійснював спеціальні рейси з Поштової площі до початку торгівлі на Житньому ринку о четвертій годині ночі.

На київському лівобережжі була потреба в перевезенні різних речей, тому від перших днів існування бензотрамвая, на його лінії працювали і вантажні потяги.

1926
Вагон бензомоторного трамвая на Миколаївському ланцюговому мосту.
Моторний і причіпний вагони біля будівлі депо
Вагон на правобережній частині, поблизу Ланцюгового моста, де був роз’їзд у формі кола навколо клумби з тумбою. 20-і роки
Вантажний потяг

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest