Меморіал Вічної Слави. Історія

Меморіал Вічної Слави — меморіал на могилі Невідомого солдата, розташований в Парку Вічної Слави в Печерському районі міста Києва.

Меморіал складається з обеліска і Алеї Полеглих Героїв, де розташовані 34 могили воїнів, що загинули в роки Другої світової війни. Відкритий 6 листопада 1957 року.

Щорічно 9 травня тисячі киян приходять у парк, щоб покласти квіти до могили Невідомого солдата.

Пам’ятник виконаний у вигляді 27-ми метрового гранітного обеліска. Біля його підніжжя горить Вічний вогонь, оточений бронзовим вінком з дубового листя. У пост-радянський час вогонь запалюють лише на День Перемоги та інші свята, пов’язані з пам’яттю загиблих в роки війни.

Полум’я для церемонії відкриття Меморіалу доставили з поля Сталінградської битви з Мамаєвого кургану. Командувач військами Київського військового округу маршал Радянського Союзу Василь Іванович Чуйков власноруч підніс палаючий факел, запалюючи вогонь київського Меморіалу.

До обеліску веде алея Полеглих Героїв. До головного військового некрополя України останки бійців перенесені з Аскольдової могили, Ботанічного саду, вулиць та парків столиці. Це одинадцять генералів, двадцять один офіцер і двоє старшин — українці, росіяни, білорус, грузин, казах. Із них дванадцять — Герої Радянського Союзу. Обабіч доріжки — по сімнадцять могил, всього — 34. До 55-ї річниці Перемоги Парк Вічної Слави реконструювали, і поряд з надгробками з’явилося ще дві плити — без надписів.