Головний годинник Києва

Історія годинника на Майдані, як одного з символів міста.

Годинник сконструювали архітектори Олександр Малиновський і Олександр Комаровський в 1980 році. Вони планували щоб електронне табло транслювало повідомлення про події, що відбуваються в Києві і країні.

У підсумку, в 1981 році на даху Будинку профспілок з’явився великий годинник, який по черзі показував час, дату і температуру повітря. Погодьтеся, дуже зручно, особливо, якщо врахувати, що на той момент про Інтернет майже ніхто в СРСР не чув!

Втім, це далеко не все «таланти» Головного годинника Києва, як його зараз називають. Місцеві «Куранти» вміють виконувати гімн Києва «Як тебе не любити, Києве мій», а також «підробляють» рекламою, яка стала з’являтися все частіше. Так що багатьом жителям подовгу доводилося стояти, задерши голову і чекати, коли він покаже час.

Кожен з чотирьох екранів, які перебувають на висоті 57 метрів, складався з майже 5 тисяч ламп потужністю 40 ватів. Розмір дозволяв дізнатися точний час з кілометрової відстані.

Ходили чутки, що годинник створили для Першого Секретаря ЦК КП УРСР Володимира Васильовича Щербицького, щоб він міг з вікна власного кабінету звіряти час на наручному годиннику. Втім, це лише міф. Він довгий час був пам’яткою столиці, хоч і не вигравав по красі, бо спочатку мав вигляд стилізований і досить сокирний. З кожним наступним поколінням годинник отримував різні прізвиська, з яких найвідоміші “київський Біг-Бен” і “член профспілок”.

За 30 років експлуатації обладнання зносилися. Запас лампочок підійшов до кінця, світлофільтри помутніли і їх поміняли. До обіду на яскравому ранковому сонці табло були зовсім не прочити. Тому годинник стали запускати з 15:00. До того ж на порядок подорожчала електроенергія, експлуатація такого енергоємного обладнання влітала в копієчку.

У 2011 році міська адміністрація за допомогою компанії ЕКТА вирішила осучаснити годинник, знявши його і встановивши повноцінне мультимедійний табло зі світлодіодами. Але в 2014-му році під час пожежі Революції гідності велика частина будівлі згоріла разом з історичним “Біг-Беном”.

Відновлення велося протягом трьох років і нарешті реконструкція підійшла до кінця. На висоті 57 метрів в Будинку профспілок встановили новий відеоекран LVM загальною площею 143,32 м. кв.