Історія Києва

Київська афішна тумба

Афішні тумби Морріса або Ліфтаса на вулицях Києва.

Київська афішна тумба

Ця афішна тумба XIX століття зберігається на території Національного заповідника “Софія Київська”, біля Трапезної. 

Вперше подібні споруди з’явилися в Берліні у 1855 році. За прізвищем винахідника – видавця Ернста Літфаса – їх стали називати “колонами Літфаса”. 

Незалежно від німців, у 1868 році паризький друкар Габріель Морріс отримав монополію на п’ятнадцять років на установку в столиці Франції таких конструкцій. На відміну від своїх сусідів, французи вирішили, що дані споруди не дотягують до гучного звання “колон”, і дали їм прізвисько “тумби Морріса”.

Київська афішна тумба
Жан Беро. Афішна тумба Морріса на Єлисейських полях. Між 1880 і 1884 рр.


Конструкція являє собою циліндричну тумбу на цокольній підставці, над тумбою є карниз зі скульптурним завершенням. Дуже часто колони залишалися порожніми всередині й використовувалися як підсобні приміщення. Наприклад, паризькі двірники ховали в них свої мітли.

У Києві афішні стовпи були відомі ще в XVIII столітті. Так, в бюджеті міської думи за 1786 рік присутня стаття витрат, присвячена їх утриманню. Ми нічого не можемо сказати про зовнішній вигляд афішних стовпів XVIII століття, конструкції ж а-ля “тумба Морріса” з’явилися в 1870-х. Крім яскравих театральних афіш, колони заповнювалися також різноманітною яскравою рекламою. Але не тільки: Південний Виконавчий комітет “Землі і Волі” вивішував тут свої прокламації.

Київська афішна тумба
Афішна тумба на Думській площі. Кінець XIX ст.

Афішні тумби були встановлені практично на кожному куті, у всякому разі – в центральних кварталах. Вертикальна реклама, на відміну від нинішніх горизонтальних білбордів, візуально не вкорочує вулицю, тому її застосування вважали найбільш доцільним.

Київська афішна тумба
Кут Хрещатика і Миколаївській. Афішна тумба на тлі руїн. 1942 р.

Після війни тумби прибрали. У наш час традиція встановлення афішних тумб відновлено.

Київська афішна тумба
Сучасна афішна тумба біля метро “Хрещатик”.

Джерело – Блокнот Киянина.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *