Виставка рухомого складу історичних локомотивів та вагонів
З історії київських музеїв – Виставка рухомого складу історичних локомотивів та вагонів.
28 листопада 2011 року на станції Київ-Пасажирський була відкрита постійно діюча Виставка рухомого складу історичних локомотивів та вагонів. Це музей залізничної техніки просто неба, в експозиції якого паровози, тепловози, електровози, залізничні вагони, інші види рухомого складу і колійного обладнання.
Первісно основу експозиції Виставки історичного рухомого складу склав ретропоїзд, сформований до 140-річчя Південно-Західної залізниці. Спочатку експозиція складала лише три експонати, утім перелік експонатів постійно поповнюється, і сьогодні там представлені унікальні зразки локомотивів та вагонів-салонів виробництва як вітчизняних, так і закордонних підприємств залізничного машинобудування.
Серед експонатів, представлених на «14-й колії» залізничного вокзалу столиці, є кілька локомотивів: вантажні паровози, тепловози та електровоз. Серед іншого рухомого складу: цементовоз, критий вагон і цистерна. Презентована й спеціальна техніка — колієвимірювальний вагон, колійна прибиральна машина, платформа-майстерня, снігоочисник, знімна вишка, дрезина.
Гостям виставки доступні й декілька вагонів-салонів, в яких колись мандрували перші особи держави.
Вагон-салон № 70139. 6-місний вагон-салон, побудований у 1910 році на Magyar Vagones Gepgyar «Raba» в Австро-Угорщині. Вагон будувався за спеціальним замовленням для прем’єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна. В цьому вагоні він востаннє приїхав до Києва наприкінці серпня 1911 року, де був убитий есерівським бойовиком Дмитром Богровим. У Першу світову війну використовувався як штабний вагон у складі поїзда головнокомандувача Південно-Західним фронтом генерала Олексія Брусилова, використовувався під час боїв у Галичині та Буковині, Брусиловському прориві. Пізніше вагон використовувався в складі поїздів міністрів Тимчасового уряду, більшовицьких лідерів – Льва Троцького, Михайла Калініна, Йосифа Сталіна. У 1920-х роках вагон був капітально відремонтований зі встановленням бронепоясу, після чого включався до літерних поїздів вищих радянських урядовців. По закінченню Другої світової війни, на прохання багатолітнього начальника столичної магістралі легендарного Петра Кривоноса, переданий Південно-Західній залізниці. Особливістю цього вагона є застосування шпренгеля – допоміжної конструкції для підтримки вагонної рами від прогинання.
Вагон-салон № 70303. 6-місний вагон-салон 1-ї категорії, за непідтвердженими даними побудований на Верхньоволзькому заводі залізничних матеріалів у м. Твер (Росія) у 1912 році для забезпечення перевезень керівництва залізниці вищої ланки. Проте точну марку заводу-виробника ставлять під сумнів окремі знавці вітчизняної старовини. Існують відомості, що саме в цьому вагоні у грудні 1918 року на станції Фастів був підписаний попередній текст Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну державу – Україну. Подібні вагони належать до системи полонсо – пасажирських вагонів із нижніми товстими металевими частинами кузова (5 мм), що зазвичай мають багато заклепок значного розміру. Це означало, що кулі стрілецької зброї тих часів його не проб’ють. Тож у народі такі вагони називали ще «броньованими», або «владикавказцями» (за назвою магістралі, де були вперше застосовані). Більшість подібних вагонів списали на початку 1960-х років, утім, деякі залишалися службовими для керівників залізниць аж до кінця 1980-х років. Нині вони стали експонатами низки залізничних музеїв країн СНД і Балтії.
Вагон-салон № 75112. 8-місний вагон-салон, побудований на Ленінградському вагонобудівному заводі ім. І. Єгорова в 1939 році. Призначений для перевезення державних і партійних діячів СРСР. У перші дні Німецько-радянської війни, під час оборони Дніпровського рубежу під Могильовом – штабний вагон Климента Ворошилова. Після війни використовувався К. Ворошиловим для службових поїздок і поїздок з сім’єю в Крим на відпочинок.
Вагон-салон № 70006. 2-місний вагон-салон, побудований на Ленінградському вагонобудівному заводі ім. І. Єгорова в 1957 році. Призначався для перевезення перших осіб ЦК КПУ. Використовувався для виїзних нарад і робочих поїздок багатолітнім Першим Секретарем ЦК КПУ Володимиром Щербицьким та іншими партійними функціонерами вищої ланки.
Тут також встановлені ручний стрілочний перевід і семафор. Крім залізничного рухомого складу, на виставці представлені деякі зразки автомобільної та іншої спеціальної техніки.
В усі вагони та в частину локомотивів можна заходити всередину. Ви можете побачити меблі та інтер’єр тих часів, заглянути в кабіну машиніста. Музей дуже незвичайний та цікавий, насамперед тут сподобається дітям і буде пізнавально для дорослих.
Потрапити на Київську виставку рухомого складу історичних локомотивів і вагонів можна з конкорсу (пішохідної галереї) — переходу між Центральним і Південним вокзалами станції Київ-Пасажирський. Спуск до виставки — на 14 колії. Час роботи з 8 до 20 години. Обідня перерва з 12 до 13. Вхід платний.
