П’ять київських будівель були внесені до реєстру об’єктів культурної спадщини
Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП прийняла рішення про внесення до реєстру об’єктів культурної спадщини, як пам’ятки архітектури та історії п’ять будівель.
Український міжнародний інститут відновлення разом з міністерством культури та інформаційної політики України започатковують системну розробку облікових документацій потенційно цінних пам’яток та внесення їх у реєстр об’єктів культурної спадщини для захисту від знесення та радикальної перебудови. Про це на сторінці у фейсбук повідомляє Український міжнародний інститут відновлення.
Вже сьогодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП прийняла рішення про внесення до реєстру об’єктів культурної спадщини, як пам’ятки архітектури та історії таких київських будівель:
До реєстру потрапили наступні будівлі:
1. «Житловий будинок, 1899, в якому жили М.Анцифєров, О.Давидов, М.Пасiчник, С.Пекар, Перебував Г.Мачтет» за адресою: Десятинний провулок, 7 у Шевченківському районі м. Києва;
2. «Будинок-пам’ятка історії» за адресою: Музейний провулок,8 (8-А) у Печерському районі м. Києва;
3. «Житловий будинок, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини» за адресою: вулиця Прорізна, 23- А у Шевченківському районі м. Києва;
4. «Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського» за адресою: Голосіївський проспект, 3 у Голосіївському районі м. Києва;
5. «Будинок меблів» за адресою: бульвар М. Міхновського (Дружби народів), 23 у Печерському районі м. Києва.
Шляхом внесення цих будівель у реєстр об’єктів культурної спадщини їх можна врятувати від знесення та радикальної перебудови.
«Сьогодні ми бачимо як бодай кожного місяця у процесі реконструкції зносяться історичні будівлі, яким не присвоєно статус пам’яток архітектури і це дійсно цінні приклади нашої культури, не надумані. Проблема полягає в тому, що громадськість дізнається про це тоді коли вже почалися якісь руйнування, а органи охорони потім розводять руками», — зазначили в Українському міжнародному інституті відновлення.
Фото – Український міжнародний інститут відновлення.
