Четвер, 18 Квітня, 2024
Історія Києва

Петрівський міст. Історія

Петрівський залізничний міст — залізничний міст через Дніпро і Десенку в Києві, що сполучає Рибальський острів з Воскресенкою і Русанівськими садами.

Входить до складу Північного напівкільця Київського вузла Південно-Західної залізниці.

Петрівський міст. Історія

У роки першої світової війни виникла потреба в будівництві додаткового залізничного мостового переходу через Дніпро для перекидання військ. Спочатку на місці поблизу траси сучасного Подільського залізничного мосту, з весни до утворення грудневої криги 1915 р. збудували тимчасовий дерев’яний міст. Саме в цей час перенесли Дніпровську біологічну станцію на Трухановому острові, яка опинилася на трасі будівництв мосту. Міст проліг над Рибальським островом та через звужену частину Труханового острова поблизу перешийку з Муромцем.

Будівництво капітального мосту імператриці Марії Федорівни розпочалося 15 травня 1916 року. Міст будувався як складова частина обхідної стратегічної залізниці (теперішнє Північне кільце). Проєктуванням та будівництвом мосту опікувався Київський Округ шляхів сполучення. Розрахунок мосту з арковими металевими фермами провів професор Київського політехнічного інституту Є. О. Патон. До проєктування лівобережної дерев’яної естакади мосту професор Патон залучив студентів-дипломників КПІ.

20 травня 1916 року було забито перші палі, а з 23 липня 1916 року почалися роботи з опускання кесонів. 20 серпня 1916 року, через три місяці після початку робіт, була проведена церемонія урочистого закладення мосту. До участі у урочистостях було запрошено імператрицю Марію Федорівну. Вона багато років проживала у Києві, була відомою благодійницею, тому мосту було вирішено надати її ім’я.

29 жовтня 1916 року було закінчено встановлення дерев’яних конструкцій. Загалом будівництво мосту було завершено 26 січня 1917 року. Комісія, очолювана професором Миколою Бєлелюбським, засвідчила повну готовність мосту до експлуатації.

Петрівський міст. Історія

Загальна довжина мосту становила 2504 м, довжина дерев’яної естакади правого берега — 644 м, довжина перекриття судноплавного русла трьома металевими фермами — 333 м, довжина дерев’яної естакади лівого берега — 1525 м. Підмостовий габарит на судноплавному прогоні над найвищим передбачуваним горизонтом води становив на 5,8 м.

Петрівський міст. Історія

Керівниками будівельних робіт зі спорудження мосту інженер Микола Васильович Попов (начальник будівництва, керівник Київського округу шляхів сполучення) та інженер С. В. Завацький (старший виконавець робіт). Монтажні роботи проводилися під керівництвом інженера М. Л. Кривоносова. Вартість будівництва мосту склала 5 млн. 607 тис. рублів.

Невдовзі міст було пошкоджено і відбудовано восени 1918 року. Через події революції та громадянської війни міст прийшов у занепад і багато років існував без можливості використання.

Восени 1928 року під орудою організації «Військпроєкт 401» (головний інженер В. Кохан) почалося відновлення моста за проєктом, дещо зміненим від первісного — підмостовий габарит був підвищений на 7 м.

8 листопада 1929 року відновлення мосту завершилося. Того ж дня о 12 годині відбулося урочисте відкриття відновленого мосту. Міст отримав назву Петровський (у зв’язку з перейменуванням району Подолу та відзначенням 50-річчя голови ВУЦВК Г. І. Петровського).

Петрівський міст. Історія
1937
Петрівський міст. Історія
1937 рік. Петровський міст під час розливу Дніпра. Фото з колекції Михайла Ліфшиця.
Петрівський міст. Історія
1937 рік. Петровський міст під час розливу Дніпра.

Під час відходу Червоної армії з Києва у вересні 1941 року був зруйнований, за окупації відновлений німцями, згодом знову був підірваний нацистами під час битви за Дніпро восени 1943 року. Після звільнення Києва відновлювався з липня 1944 до листопада 1945 року.

Петрівський міст. Історія

У 1964—1966, 1990—1998 та 2003—2005 роках проводилася заміна руслових і заплавних прогонів.

Мостовий перехід загальною довжиною 1,5 км складається з руслової (правобережної) та заплавної (лівобережної) частин. Прогони руслової частини загальною довжиною — 330 м перекриті трапецієподібними за абрисом ґратчастими металевими фермами з паралельними поясами, розрахованими на проїзд нижньою частиною. Прогони естакади — подібними прямокутними фермами з проїздом у верхній частині. Масивні бетонні опори встановлені на фундаментах з кесонів.

По мосту проходить лише одна залізнична колія, хоча сама Північна кільцева лінія двоколійна; роз’їзди біля моста між платформами Оболонь та Троєщина (до 2009 — Городня). Міст використовується переважно для вантажних залізничних перевезень, також по мосту проходить міська електричка.

Щоденно в ранішні та вечірні години «пік» ця ділянка використовується для внутрішньоміського залізничного сполучення міською електричкою.

З 2001 року західна половина Петрівського залізничного моста є кордоном між Оболонським та Подільським районами Києва, східна половина моста віднесена до території Дніпровського району. До 2001 року міст належав тільки Дніпровському району.

Петрівський міст. Історія
1980-ті
Петрівський міст. Історія
Прогони над головним руслом Дніпра
Петрівський міст. Історія
Прогони над Десенкою
Петрівський міст. Історія
Опора Петрівського залізничного мосту, відмітка максимуму рівня води 1970 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest