Трагедія на Київському головпоштамті
Обвал порталу Київського головпоштамту 1989 року.
2 серпня 1989 року, о 16 годині 20 хвилин, на головній площі Києва обвалилися колони з балконом і накриттям над входом до Головпоштамту. Трагедія забрала життя 11 людей.

Головною причиною катастрофи називались ремонтні роботи на головпоштамті, в ході яких відбувся демонтаж облицювальної плитки колон, яка разом з цементним прошарком становила єдине ціле з чотирма колонами, що мали витримувати навантаження у 700 тонн. Другою ймовірною причиною трагедії називались підземні роботи під майданом в ході будівництва станції метро «Площа Жовтневої революції». Обурена громадськість контролювала і обговорювала хід розслідування трагедії. Однак влада намагалась перекласти відповідальність за обвал на неякісне будівництво сталінських часів. Проте очевидним є те, що причиною обвалу стало все-таки порушення техніки безпеки під час ремонтних робіт. Очевидці стверджували, що суттєві деформації головпоштамту можна було спостерігати ще за день до обвалу.
Колони Київського головпоштамту тоді були (і залишаються досі) традиційним місцем зустрічей і побачень у Києві, тож будівельні риштування, що ними був покритий вхід до пошти, які стали можливою причиною катастрофи, водночас унеможливили набагато більшу кількість жертв, оскільки не дозволяли скупчуватись людям під колонами, шукаючи захист від дощу, який тоді йшов (під колонами був вільний лише прохід до входу — 1, на 5 метрів, решта місця було зайнято будівельними конструкціями).

Одразу після обвалу міліціонери, пожежники та звичайні перехожі (серед яких було немало десантників, що святкували того дня своє свято в центрі Києва) кинулись розбирати завал. Керував рятувальною операцією полковник міліції Володимир Шапошник. З-під завалів було витягнуто 13 тіл, двоє людей були ще живими, їх обох згодом вдалося врятувати, хоча один з них позбувся обох ніг. Серед жертв, крім п’яти киян, були також троє мешканців Сахалінської області (серед них дванадцятирічний хлопчик), двоє москвичів та один житель міста Старий Оскол. Одразу після катастрофи на площу Жовтневої революції (Майдан незалежності) почали стягуватись десятки тисяч киян, і згодом про те, що відбулось, уже знав весь Київ. Важливим фактором отримання повної інформації громадськістю став розпал задекларованих радянською владою часів гласності, тож майже одразу влада повідомила про трагедію та чесно назвала кількість жертв.




Фото – UNIAN