Сергій Іванов: той самий «Кузнечик»

З історії видатних киян – Іванов Сергій Петрович.

Сергій Петрович Іванов (нар. 22 травня 1951, Київ, Українська РСР — помер 15 січня 2000, Київ, Україна) — радянський і український кіноактор. Заслужений артист України (1992).

Народився 22 травня 1951 в Києві в сім’ї українського поета Петра Іванова. Після закінчення Київської 92-ї школи ім І.Франка поступив у Театральний інститут імені Карпенка-Карого, був пластичний і чудово декламував вірші.

Кінорежисери примітили талановитого актора на третьому курсі, і до кінця навчання за його плечима було вже кілька ролей. У 1972 році закінчив інститут, і був запрошений Леонідом Биковим в картину «В бій ідуть лише старі». А сталося це так. Биков зустрів Іванова на прохідній кіностудії і запропонував почитати сценарій. «Вже прочитав, — відповів актор. — Буду грати». «Кого?» — здивувався Биков. «Кузнечика!!!» Биков жартував потім, що взяв Іванова на цю роль через його нахабство.

Режисер Леонід Биков зізнавався, що фільм про небо і льотчиків — його дитяча мрія. І льотчик на прізвисько «Кузнечик» — це він сам в молодості. Іванов блискуче зіграв довірену йому роль. Цей фільм зробив молодого актора знаменитим на всю країну.

Ставши з 1972 року актором Київської кіностудії імені А. Довженко, Сергій Іванов дуже багато знімався в кіно саме в 70-ті роки: в музичній комедії «Ар-хі-ме-ди!», телесеріалі «Народжена революцією» (роль Афіногена Полюгаєва), комедії «Дачна поїздка сержанта Цибулі», героїчній драмі «Ати-бати, йшли солдати…» та багатьох інших.

Його герої, як правило, — чарівні молоді люди з наносною серйозністю, але все ще залишаються дітьми. Однією з найкращих робіт актора стала роль Ларіосика в драмі Володимира Басова «Дні Турбіних», знятій за творами Михайла Булгакова.

З розпадом СРСР розвалилися республіканські кіностудії. У Києві практично ніхто не знімався, актори спивалися, емігрували, вмирали… Сергій Іванов спочатку теж зневірився, але потім зібрався і вирішив діяти — в 1991 році сам поставив фільм «Медовий місяць», організував і очолив студію «Панорама», став біля витоків кінофестивалю «Молодість». Вів на телебаченні цикл передач «Наші за кордоном». Пробував писати вірші.

З особистого життя. Перший раз він одружився в дев’ятнадцять років. Цей шлюб тривав три місяці. Друга дружина Сергія була балериною. Він хотів дитини, а вона боялася зіпсувати фігуру і кар’єру. З семи спільних років вони провели разом не більше трьох – то у неї гастролі, то у нього зйомки. Кожен жив своїм життям. Одного разу Сергій випадково познайомився в бухгалтерії педінституту з дівчиною на ім’я Лариса. Сам актор потім розповідав, що це було кохання з першого погляду. Лариса відповіла взаємністю, вони одружилися, і незабаром у них народилася дочка Маша.

В кінці 90-х Іванов започаткував на телебаченні новий проект — серіал про замки Західної України, але встиг зняти тільки першу серію. Лікарі повідомили рідним: «Здало серце».

Помер 15 січня 2000 року в Києві. Похований 17 січня на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest