Перший міський кінотеатр в Києві – «кіно-театр Шанцера»

Історія першого київського кінотеатру.

У Києві «рухомі картини», як тоді назвали кіно, були продемонстровані через рік без двох тижнів після першого публічного кіносеансу, проведеного винахідниками кіно братами Огюстом і Луї Люм’єр 28 грудня 1895 року в паризькому «Гранд-кафе».

Перший київський кіносеанс відбувся в будинку А. Бергоньє, на розі Фундуклеївської і Ново-Єлизаветинської вулиць. Протягом трьох з половиною місяців покази «кінематографа Люм’єра» поєднувалися з виставами артистів драмтеатру Соловцова.

Перебуваючий в Києві сінематограф був пересувним. Його запрошували для залучення глядачів не тільки Соловцов, але і цирк Крутікова, трупа братів Нікітіних і різні мандрівні артисти. 15 серпня 1908 року газета «Киевлянин» повідомила: «Сьогодні відкриття кращого і єдиного в Росії за досконалістю та красі театру-кінематографа «Експрес», Хрещатик, № 25 (проти пошти). На місці колишнього «THE EXPRESS BIO» відкривається новий «Експрес», який по удосконаленню з технічного погляду і істотної перебудови внутрішнього приміщення заслуговує загальної уваги.

Газета «Киевлянин». 14 серпня 1908 р.

«Express» належав австрійському підданому Антону Шанцеру, поляку за походженням, уродженцю Галичині, який проживав в Російській імперії з 1895 року. Першою його комерційною справою в Києві були дамські наряди, а потім додалося кіно.

А.А. Шанцер

Після відкриття «Експресу» пройшло чотири роки, і 25 грудня 1912 року (12-го за ст. ст.) Газета «Киевлянин» розповіла про новину пов’язану з Шанцером подію: «Вчора, о 3 годині дня, відбулося урочисте відкриття першого міського кіно -театра в Києві, спорудженого в міській садибі на Хрещатику, 38. Велика будівля знаходиться у дворі і примикає впритул до фасадного будинку, вхід в театр влаштований з вулиці. Поруч із входом знаходиться дуже просторе, багато оброблене фоє, з одного боку якого влаштовані гардеробні, з іншого боку – буфет. В кінці фоє кілька входів в зал для глядачів, що має вигляд справжнього театру. Зал блищить багатством і красою оздоблення і всілякими удосконаленнями, а саме: крісла з відкидними сидіннями, прекрасна вентиляція, похила підлога і т.д. Крім місць в партері, в залі є балкон з ложами. Єдиним недоліком нового кіно-театру є недостатньо великий екран для демонстрування картин. Як зал для глядачів, так і фоє та ін. внутрішні приміщення виконані в грецькому стилі. Споруда цієї будівлі, як нам повідомляють, обійшлася близько 200 тис. руб. Побудовано воно п.Шанцером на умовах, що він користується ним 12 років, сплачуючи оренди по 22 тис. руб. на рік. Після 12 років споруда переходить безоплатно у власність міста».

Глядацька зала кінотеатру Шанцера. 1912 р.

Будівля була побудована за проєктом архітектора І.В. Миколаєва на місці знесеного флігеля.
Глядацька зала кінотеатру у два з половиною поверхи, розміром 26 м в довжину і 17 м в ширину була розрахована на 1000 місць.

З 28 грудня (15-го за ст. ст.) демонструвалася нова програма, що складалася з чотирьох відділень. В кінці липня 1914 року, з початком Першої світової війни, Шанцер порушив клопотання про перехід в російське підданство. Він зобов’язався з 28 липня і до кінця війни перераховувати 5% валового доходу від кінотеатрів на користь Червоного Хреста або ін.потреби для сімей запасників. Подальша доля А.А. Шанцера невідома.
Кінотеатр Шанцера, названий пресою «першим міським», надовго залишився в пам’яті киян, хоча після націоналізації в 1919 році він був перейменований в «1-е Держкіно», а кінотеатр «Експрес» став «2-м Держкіно». На даний час на його місці височить будівля КМДА і Київради.

Використані матеріали – В. Ковалинський «Кінотеатр Шанцера і інші» (.pdf).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest