Перший київський мотоцикл К1-Б «Киевлянин»

Як у Києві з’явився перший мотоцикл.

К1-Б «Киевлянин» — легкий мотоцикл виробництва київського мотоциклетного заводу КМЗ, який вироблявся у 1946-1955 роки. Перша модель мотоцикла, що впускалась на КМЗ.

В 1945 році в Києві, на базі військового авторемонтного заводу було створено Київський мотоциклетний завод. Для початку виробництва мотоциклів у 1946 році, як військові репарації, сюди було доставлене обладнання та технологічне устаткування вивезене із заводу фірми Wanderer в Шонау що в передмісті Хемніця (Chemnitz-Schönau).

К-1Б став найпершим мотоциклом, випуск якого освоїли в СРСР після закінчення війни. Перші 10 примірників (імовірно ще К-1А) Київський мотозавод виготовив в грудні 1945 року.

За присутністю інтернованих німецьких фахівців заводу Wanderer було налагоджено масове виробництво легкого мотоцикла К1-Б. Це була копія довоєнної німецької моделі «Wanderer-1Sp». Перший рік виробництва на мотоцикл встановлювали двигуни які виробляли в Німеччині (НДР). Згодом було налагоджене власне виробництво двигуна, копію двошвидкісного мотора Sachs 98.

Мотоцикл отримав назву К1-Б «Киевлянин». На базі мотоцикла було також розроблено трьохколісну мотоколяску для інвалідів К1-В, та вантажний трьохколісний мотоцикл К1-Г, їх виробляли в незначній кількості.

Чому, К1-Б називають мотоциклом, а не мопедом? Формально, так, він має подвійний привід: педальний велосипедного типу на заднє колесо і другий від двигуна і коректніше його називати “Мотовелосипед”. Однак в ті роки, такого терміна не існувало і в заводській інструкції й книгах видавництва Машгизу К-1Б називають саме як “мотоцикл”. Та й кубатура у нього далеко не мопедна – майже 100-кубів.

З 1956 року на заводі почали випускати новий важкий мотоцикл К-750 і К1-Б було знято з виробництва. За деякими оцінками, за період виробництва 1946-1955 років було випущено близько 40 000 мотоциклів К1-Б.

В наш час К1-Б є бажанім об’єктом селекціювання для прихильників мотостаровини. Його можна побачити в музеях та на фестивалях ретро-техніки.

Мотоцикл К1-Б оснащувався одноциліндровим двотактним двигуном повітряного охолодження з дефлекторним продуванням. Діаметр циліндра двигуна 48 мм, хід поршня 54 мм, робочим об’ємом куб. 97,7 см, потужність становила 2,3 к.с. при 3300 об/хв.

Картер двигуна і головка циліндра відливалися з алюмінієвого сплаву, циліндр з чавуну. Коробка передач двоступенева з напівсухим дводисковим зчепленням. Мотор було оснащено маховиковим магнето, яке забезпечувало іскрове запалення та освітлення фари і заднього ліхтаря (6 Вольтів).

Мотоцикл було оснащено велосипедними педалями, які були з’єднані ланцюговою передачею із заднім колесом і слугували для запуску двигуна, гальмування та як допоміжний привід при їзді в гору. Привід на заднє колесо реалізувався роликовим ланцюгом. Задня вісь була оснащена велосипедним втулком «Торпедо». На передньому колесі був встановлений втулок з гальмівними колодками. Розмір шин 26х2,25 дюйма.

Ланцюг педалей та двигуна прикривались захисними щитками, мотоцикл оснащувався відкидною центральної підставкою та спідометром з лічильником пробігу.

Рама мотоцикла трубчаста, закритого типу з кареткою для педалей велосипедного типу. Передня вилка паралелограмного типу, з двома пружинними амортизаторами та фрикційними демпферами коливань, заднє колесо без амортизації. Сідло водія велосипедного типу оснащувалось двома спіральними пружинами. На щитку заднього колеса встановлено багажник та дві інструментальні скриньки. На пізніших моделях встановлювалась одна скринька циліндричної форми над двигуном, під сідлом.

На кермі розміщено органи керування: ручний важіль зчеплення (ліворуч), праворуч поворотна ручка газу та важіль переднього гальма, також перемикач освітлення, манетка декомпресора, пневматичний сигнал (клаксон).

Праворуч на паливному баку встановлено важіль перемикання передач. Важіль фіксувався в трьох положеннях: дві передачі та нейтраль. Як пальне застосовувалося паливна суміш моторної оливи і бензину в співвідношення 1:25, витрата палива становила близько 2,9 літрів на 100 км. Максимальна швидкість мотоцикла К1-Б складала 50 км/год., вага (суха) близько 59 кг, місткість паливного бака 8 літрів.

Мотоцикл фарбувався в основному в чорний колір, були варіанти блакитного, темно-зеленого кольорів. На бак наносився напис «Киевлянин» та емблема заводу «КМЗ», також щитки коліс та бак прикрашались білими линовками. В ранніх моделях, на задньому крилі приклепувалась металева емблема з написом «Київ мотозавод».

До 75-річного ювілею Київського мотозаводу, який відзначався у 2020 році, блогер OlegAC1 разом з однодумцями відреставрували один зі збережених примірників К-1Б.

Мотоцикл, випущений у 1949 році, не тільки повернули до первозданного вигляду, але і «оживили» – тепер він їздить. Це рідкість для такого стародавнього примірника – за словами OlegAC1, на території України, на сьогоднішній день, налічується близько 5-6 мотоциклів «Киевлянин» тих років, які як і раніше на ходу.

Використані матеріали – Вікіпедія, Drive2.ru/OlegAC1.