Київський крематорій. Історія незвичайної споруди Києва

Архітектура та історія Київського крематорію

Розташований по вул. Байкова, 16

Байкове кладовище, відкрите в 1831 році – одне з найстаріших в місті. Сьогодні тут налічується близько 190 тисяч поховань. У 1975 році на кладовищі був відкритий Крематорій. Офіційно автором проекту вважається один з учнів Йосипа Каракіса, київський архітектор Авраам Милецький.

Київський крематорій

Крематорій є частиною меморіально-обрядового комплексу “Парк пам’яті”, який був задуманий як єдиний архітектурно-скульптурний ансамбль. Він включав в себе комплекс споруд: крематорій, адміністративний корпус, колумбарій, паркову зону, величезне водне дзеркало і Стіну Пам’яті. У 1967 році Милецький отримав замовлення на проектування Крематорію. Він запросив до спільної роботи художників-монументалістів Аду Рибачук і Володимира Мельниченка.

Розроблений ними Парк Пам’яті на внутрішньому конкурсі Київпроекту був визнаний кращим проектом року.

Зовнішня, надземна частина будівлі Крематорія цє дві залізобетонні раковини, всередині яких розташовані зали прощання. Рідкісний для Києва зразок органічної архітектури, Крематорій справляє враження таємничого порталу в інший світ, що цілком відповідає його призначенню.

Робота над гігантським барельєфом Стіни Пам’яті довжиною двісті тринадцять метрів тривала сім з тринадцяти відведених на будівництво комплексу років. Його головним мотивом став життєвий шлях від народження до смерті, який неминуче повинна пройти кожна людина. Варто відзначити, що сама ідея такої стіни виникла набагато раніше, коли Милецький працював над конкурсним проектом меморіалу в Бабиному Яру.

Київський крематорій

Історія Стіни Пам’яті виявилася недовгою. Повною несподіванкою для художників стала поява військового оточення навколо Стіни взимку 1982 року. За три місяці вона була повністю знищена – залита бетоном. За словами Валентина Єжова, головного архітектора Києва в той час, влада зробила це, “злякавшись доносів про якусь художню крамолу”.

Київський крематорій
Стіна Пам’яті. Фото – Укрінформ.

Розпорядження про знищення стіни було скасовано одним з перших указів після здобуття Україною незалежності. Було також вирішено надати допомогу замовнику у відновленні рельєфів і відтворенні Парку Пам’яті в повному обсязі. Незважаючи на це, Стіна Пам’яті залишається похованою під товстим шаром бетону до цих пір. Ада Рибачук померла в Києві в 2010 році, так і не дочекавшись її відновлення.

11 серпня 2021 року розпочався проект по відновленню рельєфів Стіни Пам’яті авторства Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.

Роботи почали з фрагмента «Оборона Батьківщини»: розчистять фігуру жінки, яка трубить у горн, сповіщаючи про війну і необхідності ставати на захист країни.

Київський крематорій
Фото – Укрінформ.

Автор горельєфу, український художник, скульптор та архітектор Володимир Мельниченко розповів, що роботи над відновленням горельєфу, який намагалися знищити за радянської влади, триватимуть 2-3 місяці.

«Це дуже значуща подія. Тоді знищили твір, рельєфи площею в півтори тисячі квадратних метрів. Архітектуру знищити не змогли, але хотіли теж. Вже як два роки Стіну Пам’яті визнано пам’яткою архітектури, яка не має аналогів у світі. Я дуже пишаюсь цією роботою», – зазначив художник.

Київський крематорій
Автор горельєфу, український художник, скульптор і архітектор Володимир Мельниченко. Фото – Укрінформ.

За словами голови правління «Фонду збереження культурної спадщини Ади Рибачук та Володимира Мельниченка» Ксенії Кравцової, наразі силами киян та небайдужих підприємців для реконструкції назбирали 300 тисяч гривень. На повне відновлення фрагменту необхідно близько 2-х мільйонів гривень.

Київський крематорій
Київський крематорій
Київський крематорій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest