Перший київський широкоформатний кінотеатр “Україна”. Історія
З історії втраченого Києва – кінотеатр “Україна”.
«Кінотеатр Україна» — київський кінотеатр, наразі закритий.
Знаходився за адресою: вул. Городецького, 5.
У 1903 році на місці сучасного кінотеатру «Україна» був збудований кінний «Цирк Крутікова» у стилі модерн. У 1941 році будівлю «Цирку Крутікова» підірвали, а в 1945 році розібрали аж до фундаменту, як таку, що не підлягає реставрації.
26 травня 1964 на цьому місці відбулося відкриття кінотеатру «Україна» — першого київського широкоформатного кінотеатру. Авторами проекту будівлі кінотеатру були архітектори Л. В. Добровольський, А. Я. Косенко, інженери М. Б. Грінвальд і Ф. М. Бейлін.
Тоді він виглядав інакше. Замість ресторану “Фелліні” – касовий зал і вітрини з афішами фільмів. Фасад кінотеатру прикрашав скляний еркер. У верхній частині еркеру – профіль молодиці у віночку, символ процвітання України (вітраж).
І хоча біля україночки зобразили серп і молот, хтось угледів біля її плеча жовте й синє – заборонене тоді сполучення. Через цю “незручність” майже не знайти зображень кінотеатру на листівках чи в путівниках.
Під час реставрації 1980-го “націоналістичний” вітраж замінили орнаментальним панно.
Кінотеатр мав два зали – великий на 663 місця і маленький на 220 глядачів. У великому показували широкоформатні, широкоекранні та звичайні фільми. У малому – хронікально-документальні, науково-популярні та художні.
У фоє першого поверху знаходилася читальня. Фоє другого поверху за необхідністю перетворювалося в залу для глядачів на 225 місць.
Кінотеатр надовго став прем’єрним. У великому залі починали свій шлях екранами України блокбастери “всесоюзного прокату” (переважно продукція провідних російських кіностудій). Нерідко разом зі стрічками приїжджали їхні творці – відомі на весь СРСР кінорежисери, актори.
Під час прем’єри у кінотеатрі фільму «Тіні забутих предків» 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл в залі закликали підвестися на знак протестів проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Підвелися далеко не всі, але підвелися. Увімкнули сирену, що мала все заглушити. Кінотеатр швидко було оточено бійцями внутрішніх військ.
В лютому 2001 року кінотеатр відкрився після реконструкції. Журналісти захоплено писали про оновлену “Україну”, але “забували” повідомити, що місткість обох залів скоротилася: 456 місць (замість 663) і 148 (замість 220).
Реконструйовану “Україну” високо поцінував Жерар Депардьє. Він робив тут благодійний захід – зустрічався з вихованцями київського дитячого будинку і показав фільм за своєї участі.
2004 року Київрада дозволила ТОВ “Кінопрем’єр” приватизувати “цілісний майновий комплекс (будівля та обладнання) “Кінотеатр Україна” […] із збереженням профілю діяльності” (рішення від 18 березня 2004 року № 100/1310).
Але в жовтні 2008-го Київрада змінила цільове призначення, дозволивши будувати на земельній ділянці, де розташований кінотеатр, багатофункціональний торгівельно-офісний комплекс. Про збереження профілю діяльності більше не йшлося.
У вересні 2018 року стало відомо про закриття кінотеатру, а вже з 1 жовтня 2018 року кінотеатр перестав функціонувати.
