Юрій Гагарін в Києві

Через п’ять років після свого незабутнього польоту Юрій Гагарін в перший і останній раз відвідав Київ.

Він був почесним гостем ХХ з’їзду комсомолу України, який проходив в Жовтневому палаці.

Космонавт № 1 приїхав до нашого міста пізно ввечері 23 квітня 1966 року. Вже на наступний ранок він мав відвідування трикотажної експериментальної фабрики “Киянка”. Про цю фабриці він давно чув: дізнавшись про подвиг першого космонавта, молодіжна бригада в’язального цеху зарахувала Гагаріна Юрія Олексійовича “в’язальником в’язального цеху з акордно-преміальною оплатою праці”. І виконувала за нього додаткову норму. Потім на таких же умовах на підприємство зараховували й інших космонавтів.

Приїхавши на фабрику, космонавт побував в “своєму” цеху. І навіть примірявся до роботи на в’язальній машині.

Був космонавт і в інших цехах, в художній лабораторії. Зустрічали його з щирим ентузіазмом, довго не хотіли відпускати. Спеціально для його дружини приготували біле плаття “Весна”, дочкам – костюмчики …

Цей приїзд, звичайно, назавжди запам’ятався працівницям. Вже коли Гагаріна не стало, на корпусі фабрики по вулиці Васильківській вирішили встановити меморіальну дошку. Її відкрили в День космонавтики в 1972 році.

З київських підприємств Гагарін в той приїзд побував також на авіазаводі, де зустрічався з Генеральним конструктором Олегом Антоновим.

На ранок 25 квітня було призначено відкриття комсомольського з’їзду. Поклавши квіти до пам’ятника Леніну на початку бульвару Тараса Шевченка, делегати й гості з’їзду провели маніфестацію Хрещатиком.

У залі Жовтневого палацу місце Гагаріна було в президії. Йому влаштували бурхливу овацію.

Засідання з’їзду:

Виступаючи на з’їзді, Гагарін згадав свої відвідини “Киянки”:

“Я ходив по фабриці, охоче дивився, як трудяться робітниці, розмовляв з ними. Поцікавився: мабуть, важкувато працювати за себе і за космонавтів та ще й перевиконувати план? Вони кажуть: “Ну що ви, Юрій Олексійович, якби було п’ятдесят космонавтів, ми б з таким же ентузіазмом працювали і за них”.

У Гагаріна була насичена програма знайомства з Києвом. Кияни могли бачити його і в мундирі, і в цивільному костюмі. На білій “Волзі” його возили до історичних старожитностей, в Шевченківський парк і до пам’ятника Пушкіну, до обеліска Вічної Слави та до Палацу піонерів; в Оперному театрі він слухав “Запорожець за Дунаєм”.

“Мені доводилося бувати на Україні – в Криму та Чернігові. А про місто над Дніпром не раз чув захоплені розповіді Павла Поповича. И теперь розумію: він не перебільшував”, – говорив Гагарін, проїжджаючи світлими весняними вулицями. (З нарису Леоніда Даєна, 1984).

Перебуваючи в Києві в ті з’їздівські дні, Гагарін був на виставі “Запорожець за Дунаєм”. Ми подарували йому “Кобзаря”. Подякувавши, він жартівливо похвалився: “А у мене вже є, тільки російською мовою. Але обов’язково прочитаю ваш примірник, гадаю, що буде зрозуміло”. До речі, якось Юрій Олексійович висловився приблизно так (наводжу його слова по пам’яті): “Не хочу приміряти себе до великого Кобзаря, але ми ж обоє народилися 9-го березня, хоча з різницею в 120 років. Це мене зобов’язує”.
(Зі спогадів Юрія Єльченка, 2004).

Згадки про те, де жив тоді Гагарін, немає. Можна припустити, що в готелі “Москва” якраз навпроти Жовтневого палацу. До речі, Юрій Олексійович побував у 94-й школі в двох кроках звідти, на розі нинішніх Інститутської та Ольгинської. Спустився і на площу Івана Франка.

Ця гірка-ракета стояла безпосередньо на площі, потім її переставили на терасу сусіднього двору.

У Києві, біля театру імені Івана Франка, Гагарін звернув увагу на іграшкову ракету в дитячому скверику. Хлопчики й дівчатка стартували з неї вниз металевою ковзанкою…
– Ось вони, майбутні підкорювачі Всесвіту, – промовив космонавт.
(З нарису Леоніда Даєна, 1984).

В останній київський день космонавт № 1 побував в колгоспі “Дружба” села Ксаверівка Київської області. Увечері попрощався з Києвом. Перед від’їздом у нього був прийом в міськвиконкомі. Там Гагаріну, до слова, повідомили, що у нас є вулиця його імені. Дійсно, перший космонавт виявився, здається, єдиним в післясталінські часи, в честь якого назвали в Києві вулицю за життя (тепер це – проспект Гагаріна на лівому березі).

На Сирці був і кінотеатр імені Гагаріна (вул. Щусєва). В інтер’єрі кінотеатру в 1984 році скульптор Володимир Сорока виконав барельєф космонавта. На жаль, в наш час кінотеатр “загнувся” і тепер невідомо, чи втримається на колишньому місці. Коли фотографували приміщення колишнього кінотеатру, там було влаштовано щось на зразок критого ринку:

Джерело – MIK_KIEV