Десятинна церква. Історія

Десятинна церква, або Церква Успіння Пресвятої Богородиці — християнська церква, зведена на Старокиївській горі в Києві в 989—996 роках.

Присвячена Успінню Пресвятої Богородиці. Вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Церкву зруйновано під час монгольського штурму Києва 1240 року. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам’яткою національного значення. Розташовувалася біля міських воріт.

Споруджено Десятинну церкву в 989—996 роках на території Київського дитинця (Дитинець — центральна укріплена частина у містах Русі.) князем Володимиром Святославичем, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки й походить назва церкви. Освячена 12 травня 996 року.

Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам’яним храмом. На початку XI століття постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня. Окрім головного престолу, церква мала ще два приділи — святих Володимира та Миколая.

У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині

У період феодальної роздробленості Русі церква часто страждала від князівських міжусобиць. Так, у 1169 році Десятинну церкву пограбували війська Андрія Боголюбського, а в 1203 року — Рюрика Ростиславича. 

6 грудня 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву. Коли місто було цілком захоплене монголами, в храмі сховалися останні оборонці міста, які разом із церковнослужителями чинили запеклий опір чужинцям. Від ударів потужних стінобитних машин стіни церкви обвалилися, поховавши під собою киян. Майже два століття вона перебувала в руїнах, на яких було збудовано невеличкий дерев’яний храм Миколи Десятинного. Деякі, вцілілі на той час, частини храму були використані для будівництва римо-католицького кафедрального костелу на Подолі.

Розкопки руїн храму почалися в 30-х роках XVII століття з ініціативи митрополита Петра Могили. Біля однієї із вцілілих прибудов було влаштовано невелику церкву на пам’ять по зруйнованій святині. У ній зберігалася візантійська ікона Святого Миколая, привезена з Корсуня князем Володимиром.

Пізніше Петро Могила знайшов у руїнах саркофаг князя Володимира і його дружини Анни. Череп князя поклали в церкві Преображення Господнього (Спаса) на Берестові, потім його перенесли до Успенської церкви Києво-Печерської лаври. Кість і щелепу передали до Софійського собору. Все інше знову поховали. За заповітом Петро Могила залишав на відновлення Десятинної церкви тисячу золотих.

1758 року церква потребувала відбудови, яку було проведено за наглядом монахині Флорівського монастиря Нектарії Долгорукої. Знову знайшли й перепоховали саркофаги.

1824 року митрополит Євгеній Болховітінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви археологу К. А. Лохвицькому, а 1826 року — Єфімову. Були знайдені залишки мармуру, мозаїки, яшми. Розкоп залишили без охорони і його почали розкрадати. 2 серпня 1828 освятили початок будівництва нової церкви. За конкурсом, в якому також брав участь А. Меленський, будівництво нової церкви доручили петербурзькому архітекторові В. П. Стасову. Будівництво нового храму в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою, коштувало понад 100 тисяч рублів золотом. Іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Санкт-Петербурзі, створених художником Володимиром Боровиковським. 15 липня 1842 року нову Десятинну церкву Різдва Пресвятої Богородиці освятили митрополит Київський Філарет, архієпископ Житомирський Никанор і єпископ Смоленський Йосип.

Декілька цеглин Десятинної церкви було закладено 31 липня 1837 року у фундамент Червоного корпусу Київського університету, що мало символізувати зв’язок Київського університету Св. Володимира з просвітницьким спадком князя Володимира як Хрестителя Русі.

1928 року Десятинну церкву, як і багато інших пам’ятників культури і мистецтва дорадянського періоду, було знищено радянською владою.

У 1938—1939 роках експедиція Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом Михайла Каргера провела фундаментальне вивчення залишків всіх частин Десятинної церкви. Під час розкопок віднайшли фрагменти мозаїкової підлоги, фрескового й мозаїчного прикрашення храму, кам’яні гробниці, залишки фундаментів і подібне. Поруч з Десятинною церквою були знайдені руїни князівських палаців й помешкань бояр, а також ремісничі майстерні й численні поховання IX—X століття. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійський музей, в Національному музеї історії України.

У наші часи продовжуються археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви на глибині близько 2-х метрів та частини оборонного рову з залишками дерев’яних конструкцій. Незважаючи на відсутність фінансування археологічні дослідження не припинялися.

Також, інколи лунають пропозиції щодо відновлення церкви Так, наприклад у 2005 році Президент України Віктор Ющенко дав завдання Київській міській державній адміністрації відновити Десятинну церкву, для чого передбачалося виділити з бюджету близько 90 млн гривень, але цим планам так і не довелося збутися.

Джерело – uk.wikipedia