Академік Олександр Шалімов
З історії видатних киян – Олександр Олексійович Шалімов.
Олександр Олексійович Шалімов (20 січня 1918, село Введенка, Задонський повіт, Воронезька губернія, РРФСР — 28 лютого 2006, Київ, Україна) — український хірург, один із засновників української хірургічної школи.
Шалімов провів близько 40 тисяч операцій. Був членом міжнародного союзу хірургів, Асоціації хірургів Австрії, Німеччини, Росії, України. Дійсний член Академії медичних наук України і Нью-Йоркської академії наук. Автор більше 830 наукових праць та 112 винаходів, створив в Україні два науково-дослідні інститути — у Харкові і Києві. Заслужений діяч науки Української РСР (1.12.1967). Депутат Верховної Ради УРСР 6–10-го скликань.
Народився Олександр Олексійович Шалімов 20 січня 1918 року в селянській багатодітній родині в селі Введенка Липецької області. В сім’ї було 11 дітей і ще прийняли двох безпритульних. У 1925 році сім’я переїхала на Кубань, на хутір Звезділін Натирбовського району. Тут О.О. Шалімов почав вчитися в школі.
У 1934 році О. О. Шалімов вступив на робітфак Кубанського медичного училища, яке закінчив у 1936 році з відзнакою. У тому ж році він вступив до Кубанського медичного інституту. Під час випускної екзаменаційної сесії почалася Велика Вітчизняна війна. Останній іспит з хірургії здав вже достроково. З 1941 по 1944 р. О. О. Шалімов працював головним лікарем і хірургом Нерчинсько-Заводської районної лікарні Читинської області. У 1944 році молодого хірурга переводять у Петровськ-Забайкальський на посаду головного лікаря, завідувача хірургічним відділенням.
У 1946 році О.О. Шалімов почав працювати хірургом у Брянській обласній лікарні, незабаром у Брянськ приїхав Н. М. Амосов. Для обох робота в Брянську стала школою вищої майстерності в хірургії. Протягом ряду років між двома талановитими і цілеспрямованими хірургами тривало змагання, метою якого було вдосконалення професійної майстерності.
Не випадково з цієї своєрідної брянської школи вийшла ціла плеяда відомих хірургів, таких як О.М. Авілова, О.К. Скобелін, І.П. Дєдков та ін. У 1949 році О.О. Шалімов був призначений головним хірургом Орловського облздороввідділу і завідувачем хірургічним відділенням обласної лікарні.
З 1952 року — асистент кафедри госпітальної хірургії Курського медичного інституту РРФСР.
Однак в 1953 р. після переїзду Н.М. Амосова до Києва О.О. Шалімов знову повернувся до Брянська. Тут О.О. Шалімов зайнявся науковими дослідженнями. Темою кандидатської дисертації, яка була захищена в 1955 р., О.О. Шалімов обрав пластику стравоходу за власною методикою. Коло його наукових інтересів не обмежувався цією проблемою. Особливий інтерес він проявляє до питань хірургії шлунку, стравоходу, легенів і підшлункової залози.
У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Утворення штучного стравоходу при рубцевій непрохідності».
З 1957 року — доцент кафедри хірургії Харківського медичного інституту. У 1958 році захистив докторську дисертацію на тему «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова сосочка».
У 1959 — 1970 роках — провідний хірург у лікувальних та наукових закладах міста Харкова, завідувач кафедрою торакальної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів, з 1965 року — директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії.
З 1970 року — завідувач кафедрою торакоабдомінальної хірургії Київського інституту удосконалення лікарів, директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові, а з 1972 року директор Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії.
З 1975 року засновник та директор Інститут хірургії та трансплантології, що нині названий його іменем. З 1978 року дійсний член АН УРСР.
Шалімов став першим лікарем, котрий провів вдалу пересадку підшлункової залози хворому на діабет, розробив і впровадив нові методи операцій за онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Шалімов запровадив нові методи операцій при захворюваннях органів травлення, серця, онкологічних захворюваннях тощо.
Під керівництвом Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця. Досі таких операцій у Київському інституті клінічної й експериментальної хірургії імені Олександра Шалімова проведено вже 4.
У 1998 році академіка Шалімова визнано «Людиною планети». До смерті у 2006 році він також був Почесним директором Інституту клінічної й експериментальної хірургії НАН України, Героєм України.
Поховано Олександра Шалімова на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 52а).
14 лютого 2014 року біля входу в Національний інститут хірургії й трансплантології, що носить його ім’я, було відкрито пам’ятник Олександру Шалімову.
Використані матеріали – Вікіпедія.