Житній ринок. Історія

11.07.2021 kyivpastfuture 1236 Views 0 Comments Київські ринки

Найстаріший київський базар – Житній ринок.

Житній ринок — один з економічних центрів Києва, найдавніший діючий ринок Києва. На ньому у великій кількості торгували зерном, звідси й назва.

Розташований на Подолі на Житньоторзькій площі по вул. Верхній Вал, 16.

Житній ринок у Києві є одним із найстаріших ринків столиці України. Він був відомий ще з часів Київської Русі. Ринок розташовувався на Подолі поблизу ремісничих районів Кожум’яки та Гончаров. Річка Глибочиця розділяла площу Житнього ринку на дві частини. Навколо площі у 1-й половині ХІІ століття на кошти торговельно-ремісничих об’єднань були збудовані храми, зокрема, церква Богородиці Пирогощі (Києво-Подільський Успенський собор). Про величезне значення Житнього ринку говорить той факт, що, починаючи з 15 століття, він був головним торговим центром міста. За часів Київської Русі тут проходили багатолюдні віче, а в період магістратського правління влаштовувалися народні гуляння з карнавальним сходженням на гору Щекавицю. Ринок був розтягнутий по всьому кварталу, його епіцентр знаходився на нинішньому місці автостанції Поділ. Двічі на рік тут проводились ярмарки, куди з’їжджалися не тільки київські торговці, а й продавці з довколишніх та віддалених районів Києва. Житній й надалі був одним із головних ринків через близькість Дніпра та гавані.

10 квітня 1919 року ринок став одним із центрів Куренівського повстання проти більшовиків у Києві.

У 1980 році відкрили нову будівлю Житнього критого ринку, зведеного за проєктом архітекторів О.Моніної, В.Штолько і конструктора Б.Бернарського.

Проект комплексу спочатку передбачав будівництво восьмиповерхового корпусу готелю на 112 місць по сусідству з торговельним павільйоном з боку Верхнього Валу, а також реконструкцію прилеглої території. Однак пізніше стару забудову Подолу вирішили оголосити заповідною зоною, що вплинуло на майбутнє сприйняття ринку, розрахованого на інший простір.

На момент будівництва критого ринку на 1 350 торгових місць (плюс ще 600 на відкритому майданчику поряд з павільйоном) був найбільшим критим ринком в Європі. Через невеликого розміру ділянку вмістити на ньому стільки торгових точок виявилося неможливо і їх розподілили на декількох поверхах і балконах.

При роботі над проектом автори намагалися створити цілісне сприйняття внутрішнього і зовнішнього вигляду будівлі. Для цього підняли частину покриття по довгих сторонах периметра, прибравши підтримуючі конструкції всередину. Що цікаво, товщина залізобетонної оболонки становить всього 5,7 сантиметра, а розрахунок міцності конструкцій, що уявляють собою складну нелінійну систему, проводився за допомогою спеціальних комп’ютерних програм.

З нагоди святкування 1500-річчя Києва фасад ринку оздобили металевим панно «Із варяг у греки» художника Анатолія Домнича.

Контраст із старою забудовою і відсутність простору навколо ринку не дозволяють сприймати його як окремий об’єкт. Крім того, в 1990-х він обріс суцільною смугою банерів і торговими прилавками, притуленими до павільйону.

Останнім часом все частіше говорять про реконструкцію Житнього ринку, яка може як знищити естетику споруди, включаючи тематичні панно, так і порушити його форми в спробі «облагородити» і «осучаснити» будівлю.