Як в Києві 1 травня святкували. Історія
Першотравень в Києві: яким був і що символізувало свято, якого більше нема.
1 травня в столиці України святкували ще в 17 столітті. Без гасел, солідарності і трудящих. Це був своєрідний «день студента».
Першотравень став першим в історії Києва святом, який проводився без участі церковного обряду.
У цей день студенти та викладачі Києво-Могилянської академії відправлялися на гору Щекавицю (Поділ – ред.), співали пісні, читали вірші й грали в рухливі ігри. В цей час вчителі стежили за тим, щоб святкування не супроводжувалося алкоголем і панянками.
Через 100 років, свято Першотравня знайшло обриси загальноміського гуляння, які проходили на галявині, розташованій між нинішньою Шулявці та Чоколівкою. Там же розташовувалися й місцеві торговці алкогольних виробів, фруктів та солодощів.
У 1894 році це свято відзначали залізничники, інтелігенція та прості робітники. Саме святкування проходило в Кадетському гаю (Кадетський Гай). На думку радянського історика Натана Ейдельмана, «вдалим» свято назвати було важко.
Саме в 90-х роках 19 століття свято пережило чергову трансформацію, завдяки рішенням паризького конгресу другого Інтернаціоналу. Так, свято Першотравня перетворився з міських гулянь, що характеризувалися пияцтвом і бійками, в символ солідарності робітників.
Пізніше, радянська влада вирішила змінити ситуацію. У 1919-му році першотравень в Києві характеризувався військовим парадом, демонстрацією, відкриттям кількох монументів, а також театральними постановками.
Під час Другої світової війни, коли центральна вулиця Києва лежала в руїнах, святкування 1 травня проходило в парку, навпроти університету ім. Т.Г.Шевченка. Ідеологія окупантів також передбачала святкування цього свята. Пізніше, коли Київ був звільнений, демонстрації проходили по вулиці Володимирській перед Оперним театром.
У 1960-х роках влада вирішила «демілітаризувати» святкування першотравня. Так, було прийнято рішення про скасування військових парадів у цей день, які перенесли на 9 травня. Тепер 1 травня характеризувалося грандіозним і ефектним парадом фізкультурників. Традиція збереглася аж до кінця радянської епохи.
Найдраматичніше святкування 1 травня припало на 1986 рік. Нагадаємо, 26 квітня на Чорнобильській АЕС, розташованої в став кілометрах від Києва, сталася одна з найстрашніших катастроф в історії людства.
Знаючи про те, що трапилося і припускаючи колосальний рівень радіаційної загрози, генеральний секретар компартії Михайло Горбачов не став скасовувати Першотравневу демонстрацію, яка повинна була пройти по вулиці Хрещатик. Коли закордонні газети і телеканали вже повідомляли про катастрофу, керівництво СРСР продовжувало мовчати і віддало суворий наказ: не піднімати паніку. За традицією демонстрація починалася рівно о 10.00.
«У той день в сильно дерло в горлі. Ми відчували, що в повітрі щось є. Але на питання «що у вас болить» відповідали «нічого», – розповідала учасниця демонстрації Галина Менжерес.
Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов звернувся по телебаченню до радянського народу лише 14 травня: «Завдяки вжитим ефективним заходам сьогодні можна сказати: найгірше позаду. Найбільш серйозні наслідки вдалося запобігти».
В останні роки першотравневих демонстрацій і мітингів в центральній частині Києва не проводиться – діяльність Комуністичної партії України заборонена.
Джерело – Politeka
