“Італійський будинок” на Хрещатику. Історія

Будівля колишнього Російського банку (Італійський будинок) по вул.Хрещатик, 32.

Ця ошатна чотириповерхова будівля входить у комплекс небагатьох споруд імперської епохи, уцілілих на Хрещатику під час Другої світової війни. Фахівці в галузі архітектури іноді називають будинок “італійським”. Справа в його оформленні – прикраси будинку трохи нагадують Палаццо Строцци, шедевр архітектури періоду Ренесансу, який знаходиться в місті-побратимі Києва – Флоренції.

Автор київського шедевра – петербурзький зодчий Федір Лидваль, скульптурне оформлення фасаду виконав скульптор Василь Кузнєцов.

Садиба, на місці якої згодом розташувався банк, з кінця 1860-х років належала майбутньому генералу Нечаєву. Він забудовував її протягом десяти років: поступово звів кам’яний фасадний будинок і флігелі. На початку 1880-х років господар кілька разів звертався в міську управу з проханням про перебудову головного будинку для облаштування магазинів, а також клопотав про дозвіл спорудити поруч каплицю. Магазини на першому поверсі з’явилися, каплицю ж будувати не дозволили.

У 1908 році Російський банк зовнішньої торгівлі (заснований в 1871 році, з правлінням в Петербурзі) викупив для свого Київського відділення ділянку по Хрещатику, 32. У 1911-1913 роках на місці старого триповерхового будинку звели красиву споруду. Його будівництво було викликано значним економічним ривком останніх імперських передвоєнних років. У цьому банку, який називали “головним цукровим гаманцем”, і в Санкт-Петербурзькому міжнародному банку було зосереджено до 90 відсотків операцій з експорту українського цукру. А Київ в той час мав неофіційний статус “цукрової столиці” Російської імперії. Але оскільки будівництво банку було завершено тільки перед самим початком Першої світової війни, його поява незабаром втратила актуальність.

Будівля унікальна, в першу чергу, завдяки оформленню фасаду. Відомий мистецтвознавець Георгій Лукомський, один з перших використав по відношенню до нього термін “італійський будиночок”, відзначав, що в Києві йому немає аналогів. Як і належить подібним закладам, фасад банку прикрашають елементи за мотивами античної історії. Тут зображені величезні амфори, на перемичках вікон першого поверху – маскарони, над головним входом поміщений картуш, по обидва боки від якого виконані скульптури, що символізують торгівлю і судноплавство. Облицювання фасаду виконували рустованим фінським гранітом.

На жаль, під час Другої світової війни частина елементів була втрачена. Але все-таки, варто відзначити, що київській копії італійського Палаццо дуже пощастило. Це один з небагатьох дореволюційних будинків, що вціліли під час вибухів і пожежі Хрещатика у вересні 1941 року. Про страшні події і зараз нагадують оплавлені маскарони на фасаді “щасливчика”.

Уцелевшее здание бывшего банка на сожженном Крещатике. 1942 год
Вціліла будівля колишнього банку на спаленому Хрещатику. 1942 рік

Первісне “фінансове” призначення будівлі до Другої світової війни майже не зазнало змін. Після встановлення радянської влади банк був націоналізований. У 1920-ті роки в будівлі працював Київський міський окружний фінансовий відділ, а з 1934 року його зайняв Наркомат фінансів УРСР, республіканська контора Держстраху і обласної із міським фінансовими відділами.

Здание бывшего банка в застройке возрожденного Крещатика. 1961 год
Будівля колишнього банку в забудові відродженого Хрещатика. 1961 рік

З кінця 1940-х років будинок по Хрещатику, 32 зайняв заклад Київської міської ради – Управління головного архітектора міста. Тут же розмістилося правління проектного інституту “Київпроект”, де працювали видатні будівельники, зокрема Анатолій Добровольський, під керівництвом якого відбувалося відновлення Хрещатика.

Фото – Світлана Юріївна

У наш час по Хрещатику, 32 розташований департамент містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. Перший поверх займають приватні комерційні заклади, довгий час тут був популярний у гостей міста сувенірний магазин.

Фото – Світлана Юріївна
Фото – Світлана Юріївна
Фото – Світлана Юріївна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest