Пам’ятник Миколі Щорсу. Історія
Пам’ятник Миколі Щорсу — встановлений 29 квітня 1954 року з нагоди 300-річчя Переяславської ради.
Знаходиться на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка.
Авторами монументу є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров.
На місці пам’ятника Миколі Щорсу у 1872–1926 роках знаходився пам’ятник Олексію Бобринському — будівничому залізниці у Києві. Ідея спорудження пам’ятника Щорсу у Києві виникла у 1936 році, ініціатором встановлення пам’ятника став Йосип Сталін, який видав відповідний наказ. Роботи зі встановлення монументу розпочалися 1940 року, однак через початок Другої світової війни проєкт не вдалося реалізувати.
По закінченню війни було затверджено пішу скульптуру полководця, яку планувалося встановити на площі Льва Толстого. У 1949 році пішу статую було вирішено замінити на кінну, яку було вирішено встановити на бульварі Тараса Шевченка.
Пам’ятник Миколі Щорсу являє собою кінну статую загальною висотою 13,8 метрів. Статую виготовлено з бронзи та встановлено на постаменті з граніту висотою 6,5 метрів. Вгорі постамент прикрашений карнизом та фризом з барельєфами із зображеннями епізодів Радянсько-української війни.
Фігуру Щорса за проектом було запропоновано зобразити з піднятою рукою, у якій би він тримав кашкет. Однак, цю ідею було розцінено як надто вульгарну, тому кашкет опинився в іншій руці.
Колишній президент України Леонід Кравчук стверджував, що він позував для пам’ятника у 20-річному віці.
Після Революції гідності з’явилися плани влади з демонтажу пам’ятника в рамках декомунізації. Тривалий час пам’ятник було закрито тканинними щитами національних кольорів з усіх боків.
У березні 2017 невідомі пошкодили одну з ніг коня.
Серед киян про пам’ятник існує такий жарт – Щорс скаче на вокзал, але зупинився по дорозі, щоб купити квиток в залізничних касах, на які він вказує рукою.
9 грудня 2023 року, у рамках декомунізації пам’ятник Миколі Щорсу був демонтований. Перед демонтажем пам’ятник було вилучено з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.
Надалі монумент зберігатиметься в Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.
