Пам’ятник Леніну: від створення до повалення

З історії київських пам’ятників – Пам’ятник Леніну.

Пам’ятник Володимиру Леніну — колишній пам’ятник у столиці України місті Києві російському революціонеру Володимиру Леніну (організатор збройного Жовтневого перевороту восени 1917 р., ініціатор Громадянської війни в Росії, засновник і керівник партії більшовиків); радянському політичному діячеві (перший Голова Раднаркому — уряду РРФСР, один з головних творців СРСР), теоретику і поширювачу ідей комунізму, лідеру світового міжнародного комуністичного руху. Пам’ятник простояв від 5 грудня 1946 до 8 грудня 2013 року, коли його повалили невідомі під час протестів у Києві.

Пам’ятник розташовувався в історичній місцевості Бессарабка, на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, перед Бессарабською площею (навпроти Бессарабського ринку).

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Пам’ятник Леніну в Києві 1946 рік

Історія встановлення

Пам’ятник Леніну навпроти Бессарабського ринку навіть у радянські часи кияни сприймали здебільшого негативно. Річ у тім, що під час фашистської окупації Києва на цьому місці стояла шибениця, де влаштовували показові страти. А після звільнення міста в 1943 році тут вішали вже нацистів.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Страчені нацисти. Листопад 1943 р. На цьому місці через три роки встановлять пам’ятник Леніну.

Плани із забудови Хрещатика розглядали влітку 1944 року. Переміг проект архітекторів Олександра Власова та Віктора Єлізарова, який передбачав швидко встановити пам’ятник Леніну саме на початку бульвару Шевченка. Це була єдина частина Хрещатика, не знищена радянськими диверсантами в 1941-му та під час боїв 1943-го. До того ж у наявності була вже готова статуя Леніна — московський скульптор Сергій Меркуров створив її в 1938 році для павільйону СРСР на Світовій виставці у Нью-Йорку.

Пам’ятник являв собою постать Володимира Леніна з червоного полірованого граніту (заввишки 3,45 м), що була встановлена на циліндричному постаменті (заввишки 6,8 м; діаметр 1,88 м) з чорного полірованого лабрадориту на квадратному гранітному стилобаті з пологими сходами. При цьому під п’єдестал було використано гранітні блоки, заготовлені перед війною для пам’ятника О.Пушкіну на Володимирській вулиці неподалік Оперного театру. У центрі постаменту напис «Ленін». З боків постаменту викарбувано фрази: «Ніколи не переможуть того народу, в якому робітники і селяни в більшості своїй пізнали, відчули і побачили, що вони відстоюють свою, радянську владу — владу трудящих, що вони відстоюють ту справу, перемога якої їм та їх дітям забезпечить можливість користуватися всіма благами культури, всім, що створено людською працею. Ленін» та «При єдиній дії пролетарів великоруських та українських вільна Україна можлива. Без такої єдності про неї не може бути й мови. Ленін».

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення

Відкриття приурочили до 10-річчя Сталінської конституції — воно відбулося о 10 ранку 5 грудня 1946 року за присутності тодішнього керівника УРСР Микити Хрущова. Цей пам’ятник Леніну став головним і в Києві, і в республіці.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Очільник УРСР Микита Хрущов на відкритті пам’ятника Леніну в Києві. 5 грудня 1946 року.

Через колір пам’ятника кияни називали його “Карамельний Ленін”.

Постановою Ради міністрів УРСР від 21 липня 1965 року № 711 монумент було занесено до списку пам’ятників мистецтва, історії та археології республіканського значення.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Пам’ятник Леніну в Києві. Фотоальбом «Київ». Видавництво «Мистецтво», 1975 рік.

Наприкінці 70-х головні масові партійні заходи в Києві відбувались на площі Жовтневої революції (нині — Майдан Незалежності), де встановили однойменний пам’ятник, центральною фігурою якого теж був Ленін. У 1991 році пам’ятник Жовтневій революції демонтували. Після цього монумент Леніну навпроти Бессарабського ринку став місцем проведення акцій прорадянських лівих партій на кшталт КПУ.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Пам’ятник Леніну в Києві. 1954 год / 1973 год

Від кінця 1980-х років постійно лунали звернення й закиди патріотично налаштованих громадських і політичних діячів, товариств і політичних партій, окремих громадян щодо демонтажу монумента; крім того, було здійснено ряд вандальних дій щодо монумента (його неодноразово обливали синьою і червоною фарбою). Однак, попри вимоги українських націоналістичних сил щодо знесення пам’ятника Леніну в той час (кін. 2000-х) домінантною позицією влади була та, за якою монумент являє цінність (принаймні художню), відтак знесенню не підлягає.

Пошкодження у 2009 році

У ніч на 30 червня 2009 року пам’ятник пошкодили п’ятеро націоналістів, зокрема представник Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський та глава Дубровицької районної організації ВО «Свобода» на Рівненщині Олександр Задорожній. Вони приставили до монумента драбину і кувалдою відбили ніс та руку скульптури, знімаючи свої дії на відео. Акцію націоналісти приурочили до дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича, а аргументували її виконанням указу тодішнього президента України Віктора Ющенка про вшанування пам’яті жертв Голодомору. Один із його пунктів передбачав «активізувати роботи з демонтажу памʼятників та памʼятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій».

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Пошкоджений пам’ятник Леніну. 30 червня 2009 року.

Фактично одразу їх затримала київська міліція, а у 2013 році за звинуваченням у хуліганстві Коханівський, якого судили як організатора, отримав три роки умовно, інші учасники акції — по два роки умовно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 попередня постанова Ради міністрів УРСР 1965-го року була скасована. Водночас пам’ятник не увійшов у новий перелік об’єктів культурної спадщини національного значення.

За словами депутата Верховної Ради Олександра Бригинця, який раніше очолював комісію Київради з питань культури, прибрати памʼятник з бульвару Шевченка мала або Шевченківська районна рада, або Київська міська, але їм постійно бракувало «політичної волі».

Відновлення Леніна комуністами

Пошкоджений монумент відреставрували коштом Комуністичної партії України. І вже наприкінці листопада він був заново відкритий. Однак під час церемонії двоє чоловіків облили червоною фарбою пам’ятник. Люди, які зібралися з нагоди церемонії відкриття монумента, відреагували миттєво – побили цих чоловіків, до того ж, досить сильно. Внаслідок обох порушників порядку забрала міліція.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Відкриття відреставрованого Леніна, листопад 2009 року

Повалення Леніна під час Євромайдану

Під час демонстрації 24 листопада 2013 року протестувальники знесли намет КПУ біля монумента. А перша спроба повалити пам’ятник відбулась 1 грудня: тоді його закидали червоною фарбою і розмалювали написами. Після цього протестувальники побились зі спецназівцями «Беркуту». Зрештою силовики оточили пам’ятник, відтіснивши від нього натовп.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Міліція на захисті пам’ятника 24 листопада 2013

Наступного разу звалити Леніна спробували за тиждень — увечері 8 грудня 2013 року. Цього разу міліція вже не втручалась, спостерігаючи з іншого боку вулиці за тим, як протестувальники накинули на монумент троси і повалили його. Згодом відповідальність за це взяла на себе партія «Свобода». А у Штабі національного спротиву заявили, що повалення памʼятника не було ініціативою Євромайдану. Пізніше Арсеній Яценюк пожартував: «Думаю, Ленін впав від заздрощів. Тому що Ленін скликав одну революцію, а Янукович — дві».

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Повалення пам’ятника Леніну, 8 грудня 2013 року

Після повалення монумента натовп взявся за його уламки: люди до пізньої ночі та протягом кількох наступних днів розбивали їх кувалдами і розбирали шматки на сувеніри. Згодом їх навіть продавали в інтернеті.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Повалення пам’ятника Леніну, 8 грудня 2013 року

В подальшому, особливо після перемоги прихильників Євромайдану, в Україні розгорнулася стихійна кампанія знесення пам’ятників Леніна, що отримала назву «Ленінопад».

Арт-об’єкти та акції на місці Леніна

Після повалення пам’ятника у грудні 2013 року його залишки нарешті прибрали, але постамент залишився. Поступово це місце перетворилось на справжній арт-простір для художників та активістів.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
«Золотий унітаз» на постаменті, на якому стояв пам’ятник Леніну в Києві. 3 лютого 2014 року.
Фото – Мусієнко Владислав / POOL / УНІАН

Уже в лютому 2014 року на місці Леніна активісти Євромайдану встановили перший імпровізований монумент — «золотий унітаз» як символ корупції. А 13 лютого до постаменту принесли 100 «золотих» манекенів — цю інсталяцію створила художниця Тетяна Войтович. Згодом їх теж розібрали як сувеніри.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Манекени символізували молоде покоління, яке захопило пам’ятник і хоче зробити країну кращою. 13 лютого 2014 року.
Фото – Мусієнко Владислав / POOL / УНІАН

У 2016 році фонд «Ізоляція» започаткував проект «Суспільна угода» і запросив митців з України та всього світу до участі в конкурсі на тимчасову інсталяцію на місці колишнього пам’ятника Леніну в Києві. Першою переможницею стала мексиканська художниця Синтія Ґутьєррес. Її інсталяція «Населяючи тіні» — металеві сходи, що піднімаються на висоту постаменту, а потім спускаються вниз — була встановлена 9 липня 2016 року.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Тимчасова інсталяція «Населяючи тіні» на місці поваленого пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка у Києві. 9 липня 2016 року.
Фото – Ратинський В’ячеслав / УНІАН

У листопаді 2016-го в межах конкурсу на місці Леніна з’явилась інсталяція іранського митця Махмуда Бакші «Безкінечне святкування» — у форматі неонової реклами. Вона періодично міняла кольори та зображення: червоний силует Леніна, зелений Діви Марії та жовтий поп-співачки Мадонни.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Презентація інсталяції «Безкінечне святкування» на місці колишнього пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві. 7 листопада 2016 року.
Фото – Ратинський В’ячеслав / УНІАН

Наступним переможцем у травні 2017 року став проект «Ритуал природи» мексиканської художниці Іси Каррільйо. Порожній пʼєдестал вкрили живим розмарином, а майданчик навколо нього тимчасово перетворили на зелену зону.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Відкриття тимчасової інсталяції «Ритуал природи» на постаменті пам’ятника Леніну в Києві. 3 травня 2017 року.
Фото – Соколовська Інна / УНІАН

Протягом п’яти років після повалення пам’ятника зʼявлялися пропозиції встановити на цьому місці постійний монумент. Так, київський бізнесмен Гарік Корогодський ще влітку 2014-го заявляв, що готовий надати кошти на спорудження нового памʼятника «гідній людині» — меценату Миколі Терещенку або нобелівському лауреату Йосипу Бродському.

Утім на сьогоднішній день постамент, на якому стояв Ленін, та простір навколо залишаються місцем для тимчасових інсталяцій. Останнім арт-об’єктом, який встановили тут, стала робота румунського скульптора Богдана Раци Middle Way — гігантська рука, яка символізує дружбу та спілкування.

Пам'ятник Леніну: від створення до повалення
Арт-об’єкт Middle Way у вигляді гігантської руки біля постамента поваленого пам’ятника Леніну в Києві. 27 вересня 2018 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest