Наводницький міст

З історії київських мостів – Наводницький міст.

Наводницький міст — загальна назва декількох мостів через Дніпро, які існували з 1713-го по 1953 рік у Києві.

За літописними відомостями ще в Х—ХІ століттях на Дніпрі поблизу гирла Либеді існував один з основних київських перевозів. В XVI столітті в цьому місці діяв Наводницький перевіз, що складався з двох поромів і дерев’яного мосту через Тельбін (на той час — затока Дніпра).

Наводницький казенний наплавний міст почали наводити з 1713 року, розбираючи його на час льодоходу.

У 1744 році був збудований стаціонарний дерев’яний міст довжиною 450 сажнів з мотузками, звитими з лози, який належав Києво-Печерській лаврі.

У 1915 році на початку 1-ї світової війни тут споруджено Наводницький стратегічний дерев’яний міст на пальовій основі. Був довжиною 834,5 саж., з яких 50 саж. були покриті двома залізними прогоновими будовами на 25 саж. отвором кожен, 656 саж. ригельно-підкосними фермами 8-ми саж. прольотів та інші 128 саж., розташовані на острові між Русанівкою і Дніпром, 2,5 саж. балочними прольотами. Влітку 1920 року міст був спалений відступаючими польськими військами за наказом генерала Е. Ридз-Смігли. Від мосту залишилися лише палі, що обгоріли до рівня води, й авансові льодорізи, обидві залізні прогонові будівлі впали у воду.

Одразу були розпочаті роботи з його відновлення, які закінчилися 20-го березня 1921 року. У роботах було задіяно 3000 робочих. Міст відновлений приблизно у попередньому вигляді.

Наводницький стратегічний проіснував до середини 1930-х років. В 1935 році замість нього введено в дію ще один дерев’яний міст, який був зруйнований у вересні 1941 року.

В середині 1930-х років був розроблений проект, а у 1939 році розпочате спорудження постійного металевого моста з опорами на кесонній основі наскрізної балкової системи з невеликими прогонами, які надавали можливість здійснювати швидку заміну пошкоджених елементів (автори: інженер В. М. Вахуркін, архітектор К. М. Яковлєв).

На початок війни будівництво не було закінчено. Тож при німецькій владі на його опорах було побудовано тимчасовий міст фон Райхенау (нім. Brücke von Reichenau), позначений на мапі 1943 року, названий на честь німецького воєначальника генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Міст було підірвано під час боїв за Київ восени 1943 року.

Після визволення Києва в листопаді 1943 року саперними частинами Радянської Армії був споруджений низьководний Наводницький міст, який проіснував до весни 1944 року. З 1944 року діяв висоководний міст. Незабаром після побудови у 1953 році поруч моста ім. Є. О. Патона Наводницький міст був розібраний. Нині залишились лише кілька залишків старих опор, які іноді за низького рівня води можна побачити над поверхнею Дніпра.

22 травня 2013 року на вцілілій опорі мосту встановили скульптуру «Рідкісний птах», що отримала назву за цитатою з твору Миколи Гоголя «Чудовий Дніпро».

Скульптура повністю виконана зі зварених прутів чорного металу і встановлена в місці, де розгортаються прогулянкові катери. Автор твору — скульптор Олексій Владіміров.