Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія

З історії київських навчальних закладів – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка — державний заклад вищої освіти України, розташований у місті Києві. За рейтингами ВНЗ посідає 1 місце і є найбільшим університетом за кількістю студентів і спеціальностей.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Історія університету імені Тараса Шевченка

Ідея заснування університету в Києві виникла в панівних колах Російської імперії ще на початку XIX ст., відразу після відкриття таких закладів у Казані (заснований у 1804 р.) та Харкові (заснований у 1805 р.). Однак втілювати в життя плани створення університету влада розпочала лише 1833 р., після закриття двох найбільших навчальних осередків Віленського навчального округу: Кременецького ліцею на Волині та Імператорського Віленського університету, які стали основою новозаснованого університету.

20 листопада 1833 року (8-го за ст. ст.)  імператор Микола І підтримав подання міністра народної освіти графа C. Уварова та указом заснував Імператорський університет Святого Володимира. 25 грудня 1833 року (за ст.ст.) імператор затвердив проєкт Тимчасового статуту й штатний розпис Університету. 27 липня (15 за ст.ст) 1834 року (в день пам’яті рівноапостольного кн. Володимира) відбулося урочисте відкриття закладу. 10 вересня (28 серпня за ст.ст.) 1834 р. в Університеті розпочалися заняття.

Це був другий заклад вищої освіти на території підросійської України після Харківського Імператорського університету. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську інтелігенцію, яка була вороже налаштована до влади та співчувала Польському повстанню 1830–1831 років. Апеляція до імені князя Володимира символізувала саме цей напрямок діяльності.

28 серпня 1834 року Київський університет прийняв перших 62 студентів. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1841 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Замальовка Тараса Шевченка Червоного корпусу Київського університету у 1846 р.

1848 року при університеті (1-й поверх) засновано хірургічну клініку В. О. Караваєва, де оперував також М. І. Пирогов. У січні 1847 в актовому залі концертував Ф. Ліст. Тут відбувалися виставки передвижників. У 1861—1919 щомісяця видавалися «Университетские Известия», працювало 10 наукових товариств: дослідників природи, фіз.-математичне, фіз.-хімічне, хірургічне, історичне Нестора-літописця, юридичне… В 1883 було засновано університетську медичну клініку (тепер — бульвар Шевченка № 17). 1880 в університеті було проведено випробування першої у світі системи одночасного телеграфування і телефонування по одному й тому ж дроту (винахідник Г. Г. Ігнатьєв).

Всупереч бажанням імперського уряду перетворити Київський університет на форпост російського самодержавства, у його стінах завжди жили і розвивалися прогресивні ідеї. Упродовж 1830-1860-х рр. університет був одним із центрів польського національно-демократичного руху, а в 1845-1847 рр. тут розгорнуло свою діяльність Кирило-Мефодіївське братство.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Вид на Будівлю Київського університету в кінці XIX ст.

У середині 1880-х рр. в університеті налічувалось близько 20 музеїв та навчальних кабінетів. Основу найстаріших його музеїв — Ботанічного, Зоологічного, Геологічного складали надходження від Кременецького ліцею і Віленського університету. Так само після передачі у 1834 р. колекцій з Віленського університету, Уманського, Луцького та Почаївського училищ виник нумізматичний кабінет. Вже в день урочистого відкриття до Київського університету надходять археологічні колекції з розкопок стародавнього Києва разом з планами і картами, а до мінералогічного кабінету — колекція мінералів та інших експонатів. Зібрання старожитностей університету згодом перетворилося на перший у Києві археологічний музей, що на поч. ХХ ст. мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання. І хоча від них вціліло дуже мало, натомість збереглися традиції створення і використання музейних колекцій, що інтегровані в навчальний та науковий процеси як база для якісної освіти. Нині це осередки наукової діяльності викладачів, студентів і аспірантів, справжні лабораторії, що мають вузькоспеціальний характер, тісно пов’язані з галузевою науковою роботою, а їхні фонди є як результатом наукової діяльності, так і використовуються у дослідних цілях.

Нині музеїв різних профілів в університеті десять, кожен з яких має свою цікаву історію заснування, поповнення й розвитку, тісно пов’язану з діяльністю наукових шкіл та видатних діячів науки. До музеїв історичного профілю належать: Музей історії університету, Археологічний музей, Етнографічний музей; до природничого — Ботанічний сад імені академіка О. В. Фоміна, Ботанічний музей, Геологічний музей, Зоологічний, Музей природи Канівського природного заповідника, а серед галузевих — Музей історії астрономічної обсерваторії і Лінгвістичний музей. Але більшість з них можна назвати комплексними, що поєднують у собі ознаки різних профілів. Майже всі музеї мають меморіальні розділи, або куточки про видатних діячів університетської науки.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
1912 рік

У 1915—1916 роках університет було евакуйовано до Саратова, у 1919—1920 до університету були приєднані Вищі жіночі курси, Київський юридичний інститут та інші навчальні заклади.

Під час правління гетьмана Скоропадського Університет Св. Володимира отримав статус російського університету. В той же час паралельно працював заснований в 1917 році Київський український державний університет більшість викладачів якого були одночасно були й професорами в Університеті Св. Володимира. З приходом більшовиків університети були об’єднані.

Протягом 1920—1932 роках на базі університету функціонували інститути народної освіти імені Драгоманова (до 1930), соціального виховання, професійної освіти, фізико-хіміко-математичний. У 1933 році університет відновлено у складі 7 факультетів. З грудня 1934 до середини 1935 року університет носив ім’я О. Ю. Шмідта.

У 1939 році закладові присвоєно ім’я Т. Г. Шевченка.

Під час німецької окупації університет було відкрито в листопаді 1941 року, його ректором був призначений К. Т. Штеппа, але вже 1942 року закрито.

Водночас значна частина персоналу відступила з радянськими військами і була евакуйована до м. Кзил-Орди Казахської РСР, де у 1942—1943 роках відбулося злиття Київського університету з Харківським в Об’єднаний український університет.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
1941 рік. Радянські війська біля будівлі Київського університету, що димить, на вул.Володимирській.

Після визволення Києва в листопаді 1943 року, незважаючи на заподіяні німецькою окупаційною владою руйнування (висаджено в повітря головний корпус, знищено кабінети, бібліотеки), у січні 1944 року університет відновив свою діяльність. У 1949 році функціонувало 12 факультетів. 1960 року в університеті відкрито факультет студентів закордонних держав.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
1950-ті роки
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
1957 рік

Указ Президента України від 21 квітня 1994 р. встановив, що Київський університет імені Тараса Шевченка є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного закладу вищої освіти, який здійснює свою діяльність відповідно до власного Статуту.

25 листопада 1999 року Леонід Кучма збільшив автономію університету, підпорядкувавши його Президенту України, і прирівняв посаду ректора університету до статусу міністра України. Через дев’ять років, 5 травня 2008 року, Віктор Ющенко віддав вказівку реформувати Київський університет, з метою перетворити його на головний навчально-науковий центр України. Він також надав університету права на затвердження індивідуальних умов прийому абітурієнтів, визначення чисельності студентів, слухачів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук.

Кампуси і корпуси університету імені Тараса Шевченка

Після заснування університет містився у приватних приміщеннях на Печерську; йому було присвоєно ім’я святого Володимира. Зараз головний корпус університету (1837—1842, архітектор В. І. Беретті) міститься на вулиці Володимирській, 60, окремі гуманітарні факультети — на бульварі Шевченка, 14 (колишня Перша гімназія, споруджена за проєктом О. В. Беретті), ряд інститутів та факультетів — на проспекті Академіка Глушкова, 6 (1954-1970-і, В. Є. Ладний, В. Є. Коломієць, інж. В. Я. Дрізо) та вулиці Васильківській, 90, на вулиці Юрія Іллєнка, 36/1; бібліотека (1939, В. О. Осьмак і П. Ф. Альошин) на вулиці Володимирській, 58, ректорат університету (40-ві рр. ХІХ ст.) на вулиці Володимирській, 64.

Червоний корпус

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Червоний корпус Київського університету

На фасаді головного корпусу встановлено пам’ятний знак викладачам і студентам університету, меморіальну дошку Т. Г. Шевченку та меморіальну дошку Штабу винищувального батальйону. На фасаді гуманітарного корпусу встановлено меморіальну дошку М. І. Пирогову.

Будинок Головного (Червоного) корпусу університету (вул. Володимирська, 60); збудований у 1837—1842 рр. у формах класицизму за проєктом архітектора Вікентія Івановича Беретті (1781—1842). Будівля представляє собою величезний замкнений корпус з внутрішнім двором, довжина фасаду сягає 145,68 м.

Стіни корпусу пофарбовано у червоний колір, чавунні бази та капітелі колон — у чорний. Це відповідає кольорам стрічок ордену Святого Володимира (заснований у 1782), чиє ім’я носив університет, тому девіз ордену «Користь, честь і слава» (лат: «Utilitas, Honor et Gloria») був і його девізом. Зведений на вершині пагорба, будинок університету суттєво вплинув на формування архітектурного обличчя Києва в XIX столітті.

Жовтий корпус

Будинок Гуманітарного (Жовтого) корпусу університету (бульв. Т. Шевченка, 14); збудований в 1850—1852 рр. у формах класицизму за проєктом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (1816—1895), сина В. І. Беретті, автора проєкту Головного корпусу університету. Будинок належав Першій гімназії. В гімназії викладали визначні історики М. Берлинський та М. Костомаров. Серед її вихованців — художники Микола Ґе та В. Левандовський, історик М. Закревський, економіст М. Бунге, поет М. Гербель, скульптор П. Забіла, письменники М. Булгаков та К. Паустовський, майбутні академіки Є. Тарле та О. Богомолець, А. Луначарський. У 1919 р. в будинку гімназії жив перший президент Академії Наук України академік В. Вернадський. З 1959 р. будівля є навчальним корпусом університету.

Бібліотека ім. М. Максимовича

Будинок Бібліотеки університету ім. М. Максимовича (вул. Володимирська, 58) збудований у 1939—1940 рр. у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів В. О. Осьмака та П. Ф. Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотечні фонди складають 3,52 млн видань. Це найбільша за розмірами своїх фондів наукова університетська бібліотека в Україні.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Фасад Університетської Наукової бібліотеки імені М. Максимовича

Будинок бібліотеки разом з будинком філії № 1 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (вул. Володимирська, 62), збудованим за проєктом тих же архітекторів у 1929—1930 рр., та Головним (Червоним) корпусом університету складають цілісний архітектурний ансамбль.

Університетське містечко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Корпуси факультету кібернетики, соціології та механіко-математичного факультету Київського університету

Забудова комплексу нових корпусів університету ведеться з 60-х років XX століття на південно-західній околиці Києва (навпроти Національного центру виставок і ярмарків). Автори проєкту — архітектори В. Є. Ладний, М. П. Будиловський, В. Є. Коломіець, інженер В. Я. Дризо.

Проект комплексу споруд інститутів міжнародних відносин і журналістики (вул. Мельникова, 36) розробили архітектори «Київпроекту» О. Носенко, І. Шпара, Ю. Духовичний, О. Кліщук та Я. Віг. Їх проєкт у 1995 р. був удостоєний Державної премії України в галузі архітектури.

Зоологічний музей

Зоологічний музей Київського університету розміщений у «червоному» корпусі, у його лівому крилі, на ІІІ поверсі. Музей має дві великі експозиційні зали та велику фондову колекцію, що розміщена в окремих приміщеннях і включає різні групи безхребетних та хребетних тварин. У штаті музею — досвідчені зоологи, які є кураторами відповідних частин колекції. Музей започатковано наприкінці ХІХ ст. як кабінет зоології, який згодом переріс у велике зоологічне зібрання, одне з найбільших в Україні.

Ботанічний сад

Університетський Ботанічний сад імені Академіка Олександра Фоміна (1869—1935) закладений у 1839 році за планом архітектора В. І. Беретті ботаніком Р. Е. Траутфеттером. Загальна площа становить 22,5 гектара, в колекції саду понад 10 тисяч видів, форм та сортів рослин.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Історія
Долина магнолій Університетського Ботанічного саду

Кліматрон у Ботанічному саду імені академіка О. В. Фоміна; висота його після реконструкції 1977 р. становить близько 33 метрів і є найбільшою у світі. Перший оранжерейний комплекс збудовано у 1846—1849 рр. для колекції тропічних та субтропічних рослин, яка налічує зараз понад 2 тисяч одиниць і є однією з найбільших у Європі.

Астрономічна обсерваторія

Астрономічна обсерваторія Київського університету (вул. Обсерваторна, 3) заснована в 1845 році. Спершу планувалося розмістити університетську обсерваторію в приміщенні головного корпусу університету (про що свідчать наявні архітектурні проєкти будівлі), однак пізніше вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Це завдання знову довірили Вікентію Беретті, за чиїм проєктом вона і була побудована в 1841—1845 роках і офіційно відкрита 7 лютого 1845 року.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка — багатогалузевий навчально-науковий комплекс, до складу якого входять 14 факультетів, 8 інститутів, 1 відділення, 2 коледжі та 21 підрозділ.

Сьогодні Київський національний університет імені Тараса Шевченка – це класичний університет дослідницького типу, основним завданням якого є навчально-виховна, науково-дослідницька та інноваційна діяльність.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest