На що скаржилися та якими були кияни 800 років тому

Середньовічний Київ, як і нинішній, поділявся на елітні і неелітні райони.

На сайті EtCetera розповіли про тих людей, події та явища в історії України, про яких вам навряд чи розповідали в школі чи вузі.

Антропологи – страшні люди. Насправді… Події, які звичайній людині здадуться трагедією або навіть катастрофою, для них – справжня удача. Втім, не поспішайте обурюватися і бити скло на кафедрі антропології у найближчому вузі. Просто для тих, хто присвятив життя вивченню людей, вирізане загарбниками, викошене епідемією або знищене природним катаклізмом місто – незамінний матеріал для досліджень. Взяття Києва монголами у 1240 році – не виняток. Під час цієї трагічної події загинуло так багато людей, що вивчення їх скелетів дозволило вченим відтворити досить точну картину життя киян 800 років тому.

На що скаржилися та якими були кияни 800 років тому

Оцінивши площу культурного шару і щільність забудови, дослідники прийшли до висновку, що в тодішньому Києві жило близько 50 тисяч чоловік. Як у райцентрі, скажете ви. І будете неправі. Тому що 50 тисяч осіб в ті часи – це багато. Судіть самі: в Празі у 1230 році налічувалося не більше 4 тисяч жителів. В тодішніх найбільших польських містах – Кракові та Вроцлаві – до середини XIV століття жили, відповідно, 14 тисяч і 17 тисяч осіб. В угорській Буді ще на рубежі XV і XVI століть проживали 12-15 тисяч городян, а в сусідньому Пешті – всього 10 тисяч. Головний центр північній Русі – Новгород – навіть у 1546 році міг похвалитися тільки 35-тисячним населенням.

Середньовічний Київ, як і нинішній, поділявся на елітні і «неелітні» райони. «Вершки суспільства» мешкали у Верхньому місті (нинішній Шевченківський район), тоді як все інше населення тулилося на Подолі. Умови життя в двох частинах міста відрізнялися. Вчені стверджують, що жителі Верхнього міста харчувалися краще, тому були вищі за зростом і міцнішої статури, ніж мешканці Подолу. А в цілому, середній зріст середньовічного киянина становив 1 метр 71 сантиметр, а середньої киянки – 1 метр 58 сантиметрів.

Судячи з вивченим антропологами скелетів, жителі стародавнього Києва були людьми фізично міцними – причому, це стосується як чоловіків, так і жінок. Щоправда, вчені виявили у них сліди безлічі травм. Наприклад, старший науковий співробітник відділу біоархеологіі Інституту археології НАН України Олександра Козак, провівши аналіз кісток людей, які загинули у 1240 році, з’ясувала, що багато киян страждали від випадання міжхребцевого диска. Справа в тому, що життя людей середньовіччя було зовсім не схожим на образи з дитячої фентезі. І чоловіки, і жінки були змушені постійно займатися важкою фізичною працею. Часто працювали взимку під відкритим небом – на надбрівних дугах можна відшукати сліди підвищеного кровопостачання.

На що скаржилися та якими були кияни 800 років тому

Дослідження показали, що у багатьох киянок віком 30-40 років щелепи були порожні, як у старої бабусі. Дивуватися тут нема чого: їжі мало, і вона не завжди хорошої якості (особливо в холодну пору року), вода – погана, приводів для стресу більш ніж достатньо. І, звичайно ж, про необхідність чистити зуби тоді ніхто навіть не здогадувався. Від нестачі вітамінів багато людей страждали на цингу.

До речі, ті ж самі причини – погана їжа і вода, недолік особистої гігієни – призводили до того, що в стародавньому Києві нерідко спалахували епідемії. Інфекціям сприяла і висока щільність населення. Нарешті, реконструювавши житла ХІІІ-ХІV віків, археологи встановили, що більшість простих городян мешкали в крихітних будиночках, часто навіть без вікон. Як ви розумієте – середовище проживання, що не надто сприяє здоровому способу життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest