На що скаржилися та якими були кияни 800 років тому
Середньовічний Київ, як і нинішній, поділявся на елітні і неелітні райони.
На сайті EtCetera розповіли про тих людей, події та явища в історії України, про яких вам навряд чи розповідали в школі чи вузі.
Антропологи – страшні люди. Насправді… Події, які звичайній людині здадуться трагедією або навіть катастрофою, для них – справжня удача. Втім, не поспішайте обурюватися і бити скло на кафедрі антропології у найближчому вузі. Просто для тих, хто присвятив життя вивченню людей, вирізане загарбниками, викошене епідемією або знищене природним катаклізмом місто – незамінний матеріал для досліджень. Взяття Києва монголами у 1240 році – не виняток. Під час цієї трагічної події загинуло так багато людей, що вивчення їх скелетів дозволило вченим відтворити досить точну картину життя киян 800 років тому.
Оцінивши площу культурного шару і щільність забудови, дослідники прийшли до висновку, що в тодішньому Києві жило близько 50 тисяч чоловік. Як у райцентрі, скажете ви. І будете неправі. Тому що 50 тисяч осіб в ті часи – це багато. Судіть самі: в Празі у 1230 році налічувалося не більше 4 тисяч жителів. В тодішніх найбільших польських містах – Кракові та Вроцлаві – до середини XIV століття жили, відповідно, 14 тисяч і 17 тисяч осіб. В угорській Буді ще на рубежі XV і XVI століть проживали 12-15 тисяч городян, а в сусідньому Пешті – всього 10 тисяч. Головний центр північній Русі – Новгород – навіть у 1546 році міг похвалитися тільки 35-тисячним населенням.
Середньовічний Київ, як і нинішній, поділявся на елітні і «неелітні» райони. «Вершки суспільства» мешкали у Верхньому місті (нинішній Шевченківський район), тоді як все інше населення тулилося на Подолі. Умови життя в двох частинах міста відрізнялися. Вчені стверджують, що жителі Верхнього міста харчувалися краще, тому були вищі за зростом і міцнішої статури, ніж мешканці Подолу. А в цілому, середній зріст середньовічного киянина становив 1 метр 71 сантиметр, а середньої киянки – 1 метр 58 сантиметрів.
Судячи з вивченим антропологами скелетів, жителі стародавнього Києва були людьми фізично міцними – причому, це стосується як чоловіків, так і жінок. Щоправда, вчені виявили у них сліди безлічі травм. Наприклад, старший науковий співробітник відділу біоархеологіі Інституту археології НАН України Олександра Козак, провівши аналіз кісток людей, які загинули у 1240 році, з’ясувала, що багато киян страждали від випадання міжхребцевого диска. Справа в тому, що життя людей середньовіччя було зовсім не схожим на образи з дитячої фентезі. І чоловіки, і жінки були змушені постійно займатися важкою фізичною працею. Часто працювали взимку під відкритим небом – на надбрівних дугах можна відшукати сліди підвищеного кровопостачання.
Дослідження показали, що у багатьох киянок віком 30-40 років щелепи були порожні, як у старої бабусі. Дивуватися тут нема чого: їжі мало, і вона не завжди хорошої якості (особливо в холодну пору року), вода – погана, приводів для стресу більш ніж достатньо. І, звичайно ж, про необхідність чистити зуби тоді ніхто навіть не здогадувався. Від нестачі вітамінів багато людей страждали на цингу.
До речі, ті ж самі причини – погана їжа і вода, недолік особистої гігієни – призводили до того, що в стародавньому Києві нерідко спалахували епідемії. Інфекціям сприяла і висока щільність населення. Нарешті, реконструювавши житла ХІІІ-ХІV віків, археологи встановили, що більшість простих городян мешкали в крихітних будиночках, часто навіть без вікон. Як ви розумієте – середовище проживання, що не надто сприяє здоровому способу життя.
