Музей театрального, музичного та кіномистецтва України. Історія

З історії київських музеїв – Державний музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, ДМТМКУ — український музей, заснований 1923 року в Києві, містить експонати з історії театру, музики, кіно. Підпорядковується Київській міськдержадміністрації й знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Розташований за адресою – м. Київ, вул. Лаврська, 21, корпус 26. (на території «Києво-Печерської Лаври», біля головного входу).

Музей був заснований 30 січня 1923 року як театральний музей при Мистецькому об’єднанні «Березіль».

Колекція Музею почала створюватися у 1923 році при мистецькому об’єднанні «Березіль», очолюваному славнозвісним реформатором театрального мистецтва Лесем Степановичем Курбасом. Тоді було утворено спеціальну музейну комісію до якої входили актори: Василь Василько (голова комісії і відповідальний керівник майбутнього музею), Л.Гаккебуш (заступник голови), О.Швачка (секретар комісії), М.Савченко, В.Гайворонський і О.Кононенко. Пізніше активну участь у музейній роботі брали актори О.Сердюк, П.Масоха, Д.Демуцький (фотограф, пізніше відомий кінооператор). В.Василько зробив перший внесок до музейного фонду: подарував 800 своїх фотонегативів і світлин, на яких зафіксовано, зокрема, вистави театру Миколи Садовського, що було на той час доволі рідкісним явищем. З перших днів свого існування цей музей передбачався як всеукраїнський. На ідею Л. Курбаса — створити музей, першими відгукнулися славетні актори Марія Заньковецька, Любов Ліницька, Іван Мар’яненко, Амвросій Бучма. Вони першими подарували цінні експонати.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України
Перша експозицiя театрального музею при МО “Березiль”.1925 р.

1926 року у зв’язку з переїздом «Березоля» як найкращого театру до Харкова (тодішня столиця України) зібрана музейною комісією колекція була передана під егіду Всеукраїнської академії наук, історико-філологічного відділення, де на її основі був організований Український театральний музей. З того часу він є самостійною організацією. Ініціатором цієї акції і керівником Українського театрального музею став відомий вчений-театрознавець П. І. Рулін. Куратором був призначений відомий мистецтвознавець, академік О.Новицький, який очолював археологічну комісію ВУАН.  Тоді ж музей було розміщено на території Києво-Печерської лаври, де організовувалося музейне містечко.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Експозицiя музею початку 1930-х рокiв.Роздiл МО “Березiль”

1934 р. заклад було реорганізовано у Державний  музей театрального мистецтва УРСР. Передвоєнна колекція мала приблизно шістдесят тисяч експонатів, спеціальна бібліотека — близько дев’яти тисяч томів.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Експозицiя музею початку 1930-х рокiв. Вертепний зал.

Відразу ж після визволення Києва від фашистських окупантів музей відновив роботу. Довелося докласти багато сил, щоб зібрати, систематизувати колекцію, яка зазнала значних втрат у роки війни, поповнити унікальну бібліотеку. Багато років директором музею був колишній березолець П.Долина. У той час проводилася інтенсивна науково-дослідна і видавнича робота. Було підготовлено два томи епістолярної спадщини корифеїв українського театру, збірки «П. К. Саксаганський», «Вінок спогадів про М.Заньковецьку», «М.Кропивницький», «Українське театрально-декораційне мистецтво», організовано чимало виставок, зокрема до Декади української літератури і мистецтва в Москві 1951 року.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Куточок виставки музею, присвяченої 100-рiччю I.К.Карпенка-Карого (Тобiлевича).1945 р.
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Куточок виставки музею, присвяченої 100-рiччю I.К.Карпенка-Карого (Тобiлевича).1945 р.

1965 р. — музей отримав назву Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. За урядовим рішенням 1965 року утворено спочатку відділи музики та кіно, а 1969-го — ще й відділ українських народних музичних інструментів. До його складу на правах меморіальних відділів входили Будинок-музей М. В. Лисенка, Квартира-музей П.Саксаганського (тепер відділи Музею видатних діячів України). З початку 1980-х років відділом є будинок-музей М. К. Заньковецької.

Музей поступово став республіканським методичним центром. З його ініціативи і практичною участю створені експозиції багатьох притеатральних музеїв, меморіальних музеїв, в тому числі два музеї М.Заньковецької (у Києві і селі Заньки), музей І.Карпенка-Карого на хуторі Надія, музей корифеїв у Бобринцях, М.Кропивницького у Кропивницькому, О.Довженка у селі Сосниця, А.Тарасової у Києві та ін.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Перший зал експозиції «Театральне мистецтво України». Сокиринський вертеп.

Важливим етапом в історії музею стала побудова на початку 1980-х років стаціонарної експозиції (у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету), яка вперше узагальнила шляхи розвитку театру в Україні від джерел до середини ХХ ст. Керівник роботи — тодішній директор музею В. А. Козієнко, головний експозиціонер-науковець — заступник директора з наукової роботи А. М. Драк. Над її художнім оформленням працювала група художників з Полтавського відділення художнього фонду: головний проектант і художник — В. М. Батурин, художники-виконавці — Б. О. Головко, А. Т. Щербак та інші художники. У 1989 р. створено нову експозицію у відреставрованому будинку М. К. Заньковецької, яка узагальнює життєвий і творчий шлях, відтворює побут зірки української сцени кінця XIX — початку XX століття.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Фрагмент залу «Корифеї українського театру».
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
«Гримувальна театру М. Садовського»
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Фрагмент експозиції «Кабінет Івана Котляревського».

2001 року назву змінено на  Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.

2009 року музею було передано як філію Музей-квартиру композитора В. Косенка.

Сьогодні до складу постійно діючих експозицій входять також виставки:

  • «Людина, яка була Театром», присвячена Лесю Курбасу;
  • «Живії струни України» з колекції українських народних музичних інструментів;
  • «Жіночий силует» (актриси театру і кіно кінця XIX — початку XX ст.).
Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Фрагмент виставки «Людина, яка була театром. Лесь Курбас».

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України представляє унікальні колекції з історії української культури.

У Музеї зібрана велика і різновидова колекція пам’яток з історії розвитку мистецтв. Колекція постійно поповнюється новими матеріалами, що є ґрунтом для науково-дослідної, науково-консультативної, експозиційно-виставкової роботи, багатим джерелом для популяризації здобутків національного театру, музики та кіно. Містить багату бібліотеку мистецтвознавчої літератури. В музеї значна колекція бандур.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
З виставки «Живії струни України».

Використані матеріали – Вікіпедія, сайт музею, Медіа-центр «Першого екскурсійного бюро».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest