Кінотеатр “Жовтень”. Історія

З історії київських кінотеатрів – кінотеатр “Жовтень”.

Кінотеатр розташований у своєму первинному приміщенні за адресою: вул. Констянтинівська, 26, біля станції метро «Контрактова площа».

Знаходиться кінотеатр на Подолі, у кварталі, обмеженому вулицями Костянтинівською, Межигірською, Щекавицькою та Ярославською. Будівля кінотеатру була зведена на розі тогочасних вулиць Шолом-Алейхема та Щекавицької, поруч (нині) з одним із корпусів КДІТМ ім. Карпенко-Карого.

Будівництво розпочалося у 1929 році.  На той час це був єдиний кінотеатр, що мав окрему будівлю та свою земельну ділянку, об’єм кінотеатру становив 10,217 м³, а вартість побудови — 312 600 рублів. Зала мала 680 місць, було 5 фоє на площі 408 м². У підвалі було обладнано тир.

Початок будівництва. Кінотеатр «Жовтень», 1929 р.

Ще до виділення ділянки під будівництво у 1928 році було проведено всесоюзний конкурс на проектування культурного закладу. Перемогу здобув Ной Троцький. Іменитий ленінградський архітектор запропонував досить типовий на той час проект для радянського кіно — передбачалася наявність фоє, читальні, приміщень для культурних розваг. Проект-переможець було пристосовано до конкретної земельної ділянки відомим київським архітектором Валеріаном Риковим.

Сама ділянка землі спершу належала відомому київському підприємцю Якову Каплеру (батьку відомого радянського кінодраматурга та ведучого телепрограми «Кінопанорама» Олексія Каплера). На її території було розташовано його садибу та дерев’яні магазинчики. На момент відкриття кінотеатру Яків разом з родиною вже мешкав в Петербурзі.

Кінотеатр «Жовтень», 1931 р.

Кінотеатр відкрився 8 листопада 1930 року під назвою «Дев’яте Держкіно». Він був першим кінотеатром радянської споруди й першим — в окремому будинку. До революції невеликі кінозали розміщувалися на перших поверхах житлових будинків.

Урочисте відкриття та регулярні сеанси відбулися 29 січня 1931, коли відбулася прем’єра фільму «Гегемон».

Уривок газети з анонсом відкриття кінотеатру. Фото – www.interesniy.kiev.ua.

Інше згадування про діючий кінотеатр «Жовтень» (тоді — «Дев’яте Держкіно») у пресі датується наступним після урочистого відкриття днем, 30 січня 1931 року. На подію відгукнулася газета «Пролетарська правда». Стаття називалася «Перемога на культурному фронті», у ній театрові пророчили долю «лабораторії пролетарської культури», і не дарма. Цікаво, що сюди люди приходили не лишень дивитися кіно. Перед кіносеансами глядачі в одному фоє могли скористатися бібліотекою, в іншому — насолодитися настільними іграми (шахами, шашками, доміно). Функціонував навіть стрілецький тир, адже кінотеатр виконував ще й важливе на той час ідеологічне завдання «бути організатором волі пролетаріату до будівництва соціалізму», а отже вміння поводитися зі зброєю було зовсім не зайвим.

Технічне обладнання кінотеатру своєчасно оновлювалось. Якщо першим фільмом у ньому було німе кіно, то зовсім скоро «Жовтень» відзначився звуковими фільмами, пізніше став широкоекранним, а згодом і широкоформатним кінотеатром.

Кінотеатр «Жовтень» неодноразово було реконструйовано. Оновлювалось не лише технічне обладнання, сама будівля змінювалась кілька разів.

У 1932 році архітекторам наказали «згадати про історичні витоки архітектури» — так розпочалася епоха сталінського ампіру. Після переведення у 1934 році столиці з Харкова до Києва окремі конструктивістські будинки почали реконструювати, зокрема і «Жовтень», як типовий зразок цього напряму архітектури. Головним об’єктом нападок критиків стало те, що багатший (архітектурно) фасад будівлі звернений усередину кварталу, а оформлення з боку вулиці Костянтинівській гранично лаконічно. Кінотеатр був перебудований у 1934—1936 рр. за проектом архітектора С. Бабулевича.

Кінотеатр «Жовтень», 1946 р.

У роки фашистської окупації будівля зберегла призначення — тільки назва змінилася на «Глорію». А в 1943 році, після визволення Києва, кінотеатр отримав свою нинішню назву. Як зазначається У книзі А. Кузнєцова «Бабин Яр», що хоча кінотеатр і функціонував у часи німецької окупації Києва, та після звільнення міста від фашистів від будівлі насправді залишилися лише голі стіни: і обладнання, і меблі зникли.

Кінотеатр «Жовтень», 1948 р. Фото – retroua.

У 1951 році кінотеатр було капітально відремонтовано з оновленням меблів та переобладнанням фоє. Приміщення оздобили ліпними карнизами та фризами, характерними для архітектури 1950-х рр. Зала «Жовтня» вміщала 783 глядачі.

1954 рік. Фото – facebook.com/gordeladzelb

До 25-річчя кінотеатру, що відзначалося 8 листопада 1955-го, залу «Жовтня» вперше в Україні було обладнано для показу широкоекранних фільмів.

Фото – facebook.com/gordeladzelb
Фото -facebook.com/gordeladzelb

У 1960 році в «Жовтні» побудували додаткову кінозалу на 300 місць. У фоє встановили спеціальні кінопроектори, які дозволяли демонструвати кіноролики і кіножурнали за будь-якого освітлення. Двозальний «Жовтень» давав можливість глядачам кожного тижня дивитися нові фільми, а також брати участь у культурних подіях.

Кінотеатр «Жовтень», 1960 р.
Кінотеатр «Жовтень», 1987 р.

У 1988 році проектне бюро Міністерства культури розробило проект реконструкції кінотеатру з відновленням первісних (конструктивістських) архітектурних форм кінця 1920-х рр. (архітектор Е. Гончаренко).

У 1989 році фасади були розчищені від «класичного» декорування, проте, на жаль, не всі автентичні елементи було відновлено. Зокрема, не зберігся  вертикальний ряд декоративних карнизиків-скоб на гострому куті наріжжя.

У 1990 році завершено капітальний ремонт, проведено заміну меблів та обладнання. Втім, в 90-і кіно в «Жовтні» не було зовсім. Зате в нічному клубі «Аль Капоне» проводив свої легендарні джазові вечори Олексій Коган. Повернулися кіномани в перший київський палац кінематографа лише в 2000-му.

Кінотеатр «Жовтень» 2012 рік.

Станом на кінець жовтня 2014 р. в кінотеатрі функціювало шість залів «Гегемон» на 400 місць, «Кіноман» (175), «Аншлаг» (70), «Класік» (50), «Сеанс» (22), «Солодке життя» (20), а також конференц-зала. Після відбудови кількість крісел у кінозалах змінилася. Наприклад, у залі «Аншлаг» їх тепер 55.

29 жовтня 2014 року о 21.25 за київським часом, у київському кінотеатрі «Жовтень» в рамках міжнародного кінофестивалю «Молодість» розпочався показ фільму «Літні ночі» з програми «Сонячний зайчик» («Sunny Banny»), присвяченої ЛГБТ-тематиці. За словами очевидців, за кілька хвилин від початку сеансу невідомі, що сиділи попереду, кинули на задні ряди димово-вогневу шашку й швидко залишили приміщення. У залі «Гегемон» виникло загоряння, котре призвело до масштабної пожежі. Локалізувати пожежу на площі 300 м² рятувальники змогли вже у четвер 30 жовтня о 1:40, а повністю ліквідувати — лише за добу. Вогонь ушкодив покрівлю та перекриття даху будівлі, суттєво постраждали також технічні приміщення кінотеатру і кінотехнологічне обладнання.

Пожежа у кінотеатрі.
Пожежа у кінотеатрі. Фото – Олег Терещенко.

Відновлення будівлі тривало майже рік за фінансової участі Київміськдержадміністрації та патронатної  діяльності громадських активістів — зокрема, ініціативи «Врятуй „Жовтень“». Справа відновлення «Жовтня» згуртувала представників влади, громадських активістів і компанії комерційного сектора.

У жовтні 2015 року відбулося відкриття реконструйованого після пожежі кінотеатру “Жовтень”. До речі, в кінозалі є навіть іменні крісла, де вказані імена людей, які зробили благодійний внесок на відновлення кінотеатру.

Кінотеатр «Жовтень», 2018 р.
Сьогоднішній вигляд зсередини кінотеатру “Жовтень”. Фото – Оскар Янсонс.
Сьогоднішній вигляд кінотеатру “Жовтень” з вулиці Костянтинівської.

Використані матеріали – Вікіпедія, Кінотеатр “Жовтень” у фейсбук.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest