Київська консерваторія. Історія

З історії київських навчальних закладів – Київська консерваторія.

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, неофіційно — Київська консерваторія, — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі. За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

Київська консерваторія
Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського

Історія Київської консерваторії бере початок з відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (ІРМТ). Саме на його основі, у 1868 році, було відкрито Київське музичне училище. У 1873-1874 роках архітектор Олександр Шиле збудував для нього неподалік Хрещатика красиву будівлю, що завершувалася мансардою та центральною баштою. Корпус училища замикав собою короткий Музичний провулок, який починався від парного боку вулиці Прорізної.

Київська консерваторія
Стара будівля консерваторії. Фото 1912 року

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський. Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року, втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910 (за ст.ст.):

«Оскільки моя поїздка до Києва була пов’язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся… Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року (за ст.ст.), а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 16 листопада (3 листопада за ст.ст.) 1913 року і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ. Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

Київська консерваторія
Київська консерваторія, 1913 рік

Вагомий внесок у перетворення Київського музичного училища на консерваторію зробив Петро Чайковський. Славетний композитор часто бував у Києві й охоче спілкувався з багатьма музикантами, завжди намагаючись підтримати, допомогти розвиткові цікавих починань. Після одного з концертів у музичному училищі митець привітав учнівську молодь із досягнутими успіхами та висловив упевненість утому, що справа музичної освіти в Києві знаходиться у надійних руках і в найсприятливішому становищі. Це відіграло важливу роль у просуванні питання про реорганізацію училища у вищий навчальний заклад.

Головною складністю на шляху відкриття консерваторії було її фінансове забезпечення. У вирішенні цієї проблеми величезне значення мала підтримка київських меценатів. Вирішальний крок зробив Михайло Терещенко – підприємець, широко освічена людина та відомий філантроп. Захоплюючись мистецтвом і вболіваючи за еволюцію музичної культури України, він пожертвував 50 тисяч карбованців на створення Київської консерваторії.

1919 року Київська консерваторія стала державним навчальним закладом, головні напрями діяльності якого започаткували видатні діячі музичного мистецтва. Композиторську школу заснували Рейнгольд Глієр, Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Віктор Косенко, фортепіанну – Володимир Пухальський, Фелікс Блуменфельд, Григорій Беклемішев, Генріх Нейгауз, Костянтин Михайлов, вокальну – Олена Муравйова, Марія Донець-Тессейр, хормейстерську – Олександр Кошиць, Григорій Верьовка, Елеонора Скрипчинська, Михайло Вериківський, школу гри на оркестрових інструментах – Михайло Ерденко, Давид Бертьє, Стефан Вільконський, симфонічного диригування – Фелікс Блуменфельд, Микола Малько, гри на народних інструментах – Марко Геліс, Володимир Кабачок, школу українського музикознавства – Болеслав Яворський, Микола Грінченко, Климент Квітка.

Упродовж 1924-1928 рр. навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 1934 році інститут було поділено на самостійні виші: Київський інститут театрального мистецтва й Київську консерваторію.

У 1934–1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

У 1938 році консерваторію нагороджено орденом Леніна. При консерваторії відкрилася Оперна студія, котра стала генератором музично-драматичних ресурсів навчального закладу.

Київська консерваторія

У 1940 році консерваторії було присвоєно ім’я П.І. Чайковського.

За радянських часів архітектор Йосип Каракіс влаштував перпендикулярно до старого корпусу консерваторії велике приміщення для музичної школи з концертною залою. В результаті сформувався затишний куточок, який у довоєнні роки був популярним серед киян.

Київська консерваторія
Київська консерваторія, 1940 рік

У роки Другої світової війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.

Війна завдала закладу величезних матеріальних збитків: були повністю зруйновані навчальний корпус, музична школа, концертний зал, Оперна студія, втрачено 100 роялів, орган, оркестрові інструменти, нотна і книжкова бібліотеки, спеціалізовані кабінети.

Київська консерваторія
Пам’ятник Глінці перед руїнами консерваторії. Фото 1944 р.

Дивом вцілів пам’ятник великому композитору Михайлу Глінці. Він був встановлений ще 1910 року перед будівлею училища, у перспективі Музичного провулка. Коли почалася реконструкція кварталу, цей бюстик разом із п’єдесталом було збережено та перенесено. Тепер він стоїть серед зелені у парку позаду Маріїнського палацу.

Коли у 1944 році консерваторія поверталася з евакуації, для неї готували будівлю на вулиці Володимирській, 2. Але незабаром її передали Історичному музею, а вища школа музики кілька років розміщувалася на вулиці Ворошилова (тепер Ярославів Вал) – там, де згодом влаштувався Театральний інститут імені Карпенка-Карого.

Від червня 1944 року розпочалася нова сторінка життя Київської консерваторії. На роботу були запрошені провідні музиканти, відновлено концерту діяльність, у якій брали участь студенти і педагоги, запрацювала Оперна студія.

Зрештою консерваторії надали почесне місце у самому центрі столиці. Під учбовий будинок реконструювали колишній готель “Континенталь” на вулиці Карла Маркса (Архітектора Городецького), зведений у 1890 роках, архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер.

Київська консерваторія
Готель “Континенталь”, листівка початку ХХ ст

Під час Другої світової війни він був також зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС. У 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний), який розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Київська консерваторія
Будівництво Консерваторії на Хрещатику у травні 1953 року.

Наступні роки позначилися розширенням контактів навчального закладу, у тому чиcлі міжнародних. Це і співпраця між вишами, і підготовка кадрів для зарубіжних країн, і участь студентів та викладачів у міжнародних конкурсах, наукових конференціях, і гастролі виконавських колективів тощо. З 1986 року почала функціонувати асистентура-стажування.

Київська консерваторія
1955 рік
Київська консерваторія
1967 рік
Київська консерваторія
1967 рік
Київська консерваторія
1975 рік

Новий етап в історії Київської консерваторії настав із проголошенням державної незалежності України.

5 вересня 1995 року вийшов Указ Президента України № 817/95 «Про реорганізацію Київської державної консерваторії у Національну музичну академію України імені П.І. Чайковського» за високі педагогічні та науково-творчі досягнення, значний внесок у розвиток музичної культури держави. Консерваторія першою серед вищих мистецьких закладів України набула статусу національної академії.

Київська консерваторія

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції, попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини». В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту», того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.

Київська консерваторія
20 лютого 2014 року під час Революції гідності

При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр». Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім’я героя України Василя Сліпака.

Київська консерваторія
Оперна студія (Великий зал)

У листопаді 2019 року Національна музична академія України імені П.І. Чайковського відзначила 105-річний ювілей. Серед вихованців академії – чимало всесвітньо відомих музикантів. Це піаніст Володимир Горовиць, композитори Борис Лятошинський, Левко Ревуцький, Леонід Грабовський, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Іван Карабиць, Леся Дичко, співаки Євгенія Мірошниченко, Микола Кондратюк, Анатолій Солов’яненко, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко, Анатолій Мокренко, Анатолій Кочерга, диригенти Натан Рахлін, Олександр Климов, Павло Муравський, Роман Кофман, Євген Савчук, музикознавці Надія Горюхіна, Іван Ляшенко, Іван Котляревський, Ніна Герасимова-Персидська та багато інших.

18 травня 2020 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України затверджений чинний Статут НМАУ, в якому стверджується:

“Історія Київської консерваторії бере початок з відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. Саме на його основі, у 1868 році, було відкрито Київське музичне училище, яке, за пропозицією Головної дирекції Імператорського Російського Музичного Товариства від 16 травня 1912 року, перейменовано у Київську консерваторію (16 листопада (3 листопада за ст.ст.) 1913 року)”.

Як вказано в повідомленні НМАУ про засідання її вченої ради, 25 травня 2020 члени ради «одноголосно схвалили сенсаційну інформацію щодо істинної дати заснування Консерваторії» — від дня заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року).

У різні роки Національну музичну академію очолювали такі визначні мистецькі постаті, як Володимир Пухальський, Рейнгольд Глієр, Фелікс Блуменфельд, Андрій Штогаренко, Микола Кондратюк, Олег Тимошенко та інші.

Від 2018 року НМАУ ім. П.І. Чайковського очолює доктор філософії, професор, заслужений діяч мистецтв України Максим Тимошенко – син видатного українського хормейстера, педагога, музично-громадського діяча, народного артиста України, професора, академіка, багаторічного ректора Київської консерваторії Олега Тимошенка.

Київська консерваторія
Національна музична академія України імені Петра Чайковського, вул. Городецького, 1
Київська консерваторія
Національна музична академія України імені Петра Чайковського

Сьогодні Національна музична академія є провідним центром музичної освіти України.

Академія готує фахівців зі спеціальностей: «Музичне мистецтво» (спеціалізації: «фортепіано», «орган», «музикознавство», «композиція» «оркестрові струнні інструменти», «оркестрові духові та ударні інструменти; «народні інструменти», «хорове диригування», «оперно-симфонічне диригування», «академічний спів»); «Сценічне мистецтво» (спеціалізація «музична режисура»), «Культурологія» (спеціалізація «музична культурологія»).

Київська консерваторія
Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest