Аварійна посадка Як-40 на Осокорках у 1976 році

Історія успішного “приводнення” реактивного літака у Києві.

Посадка Як-40 в Осокорках — авіаційна пригода, що сталася в небі над Києвом 2 червня 1976 року.

Не багато хто в Києві чув історію про те, що колись на Осокорках “потонув” реактивний пасажирський літак. Хоча насправді не потонув, а успішно сів на воду, причому жоден пасажир не постраждав. Але в той час про диво, що не трапилася катастрофа преса не писала. 

Як-40 з бортовим номером СРСР-87541 був випущений 30 липня 1975 року. Невеликий літак призначався для регулярних пасажирських рейсів з Литви в Україну. Належав Литовському управлінню цивільної авіації «Аерофлоту».

Перший політ відбувся лише через рік – 2 червня 1976 року – відкриттям рейсу Каунас – Київ – Сімферополь. Екіпаж: Штілюс В.С. — командир повітряного судна, Сінкявічус Л.С. — бортмеханік. Пасажирів – приблизно 28 осіб, серед яких журналісти – вони збиралися зробити репортаж про політ у літаку – і прості люди, які летять до родичів в Україну. Весь політ пройшов спокійно і легко: хтось курив у салоні, хтось бурхливо обговорював, які цукерки, у якості гостинців, везе з Вільнюса. Літак заходив на посадку в Києві, як раптом настала оглушлива тиша: разом замовкли всі двигуни.

“Я в цей час перебувала в останньому ряду поруч з журналістами, – розповіла “КП” в Україні” стюардеса того рейсу Ріта Мотова. – Один відразу насторожився: чому так тихо? Він колись служив у десантних військах і інтуїтивно зрозумів, що щось не так. Я вирішила розібратися в ситуації та вгамувати цікавість журналіста, пішла в кабіну пілотів”.

Для стюардеси Ріти Мотової (праворуч) це був другий рейс. Фото: Особистий архів. Для “КП” в Україні”.

У київських плітках саме цей вчинок Ріти, у якій це був лише другий політ, багато приймуть за причину того, що сталося далі. Злі язики брехали, мовляв, стюардеса принесла в кабіну пілотів кави, ненавмисно зачепила якийсь важіль і вирубала двигуни.

Але насправді все було інакше. 

Під час заходу на посадку за нормальних метеоумов на висоті 700 м екіпаж отримав вказівки диспетчера прийняти висоту в 400 м. Командир літака Віктор Штілюс дав вказівку недосвідченому (перший політ після училища) бортмеханіку Сінкявічусу встановити режим двигунів “малий газ” і приступив до зниження машини. Але бортмеханік засунув не ті важелі, і три двигуни зупинилися. Запустити їх знову на 400 метрах було марно, до землі менше хвилини.  

“Командир сказав мені, що літак йде на аварійну посадку і я повинна перевірити, чи у всіх пристебнуті ремені, – згадує Ріта Мотова. – Я пішла, намагаючись не показувати, що літак насправді падає”.

На щастя, Як-40 добре планує, хоча справжніми героями в цій історії, звичайно, були пілоти. 

“Ми летіли над Дніпром, і командир думав сідати на річку. Але другий пілот дивом помітив лісок, чагарники по лівому борту, і прийняли рішення направити літак туди, – продовжує розповідь стюардеса. – Посадка була жорстка, але врятувало липке, м’яке болото”. 

Фото – “КП” в Україні”.

«Літак планерував вниз дуже тихо, бо його двигуни були вимкнуті. Люди, які спостерігали за цим із луків, чекали вибуху, але побачили замість нього цілий фонтан бризок. Вони не повірили своїм очам: цілісінький літак стояв посеред болота, в районі вулиці Колекторної. Через якихось п’ятнадцять хвилин до нього вже бігли по коліно у воді прибулі на місце події міліціонери», – згадували свідки той події.

“Ми з другом якраз рибалили, коли літак планував над лугом – там, де зараз київський житловий масив Осокорки. Лайнер пройшов під високовольтною лінією, і на мить здалося, що ось-ось зачепить її хвостом, але ні. Легенько на своєму животику прокотився по вологому лузі і сіл в болото”, – згадував киянин Олександр, один з нечисленних свідків аварійної посадки.

Жоден з пасажирів не зрозумів, що сталася аварійна посадка, – люди схаменулися, коли не побачили в ілюмінатори звичні будівлі аеропорту.

“Паніки не було, навіть навпаки: коли нас забирали гумовими човнами рятувальники, які прибули з “Жулян”, пасажири жартували, сміялися, поводилися так, ніби в болото і призначався наш маршрут”, – згадує Ріта. 

Коли рятувальники вивозили пасажирів на надувних човнах, люди були неймовірно веселі, оскільки для них усе закінчилося щасливо. Натомість екіпаж був у надзвичайно пригніченому стані.

Літак отримав пошкодження. Екіпаж і пасажири не постраждали.

Ходили чутки про вибух під час приземлення, але насправді його не було.

З Вільнюса прилетів резервний літак, який забрав пасажирів до Сімферополя. Екіпаж Яка залишився в Києві для з’ясування обставин. Допити тривали два дні. Преса в Литві та Україні про те, що трапилося не писала.

Комісія, яка розслідувала інцидент, зробила висновок, що причиною зупинки двигунів у повітрі стала помилка бортмеханіка, молодого фахівця, який здійснював один із перших своїх польотів після училища. Він перевів важелі управління двигунів у положення «стоп». І хоча наступні дії командира врятували життя пасажирів, екіпаж був покараний.

Комісія у звіті зазначила: «Відбір технічного складу для перенавчання на бортмеханіків в Литовському управлінні ЦА організований неякісно. Підготовка та введення їх в дію на новий літак проводився без урахування індивідуальних даних і професійних навичок. Такий стан став можливим у результаті відсутності належного контролю з боку керівництва й управління за організацією польотів, формуванням екіпажів і якістю професійної підготовки льотного складу при освоєнні нової техніки».

Бортмеханіку, з чиєї вини все це сталося, київський суд призначив 4 роки умовно і штраф в 10 000 радянських рублів. Другий пілот отримав сувору догану, але через деякий час дослужився до командира. Віктора Штілюса перевели на 3 місяці в другі пілоти, після цього він не довго ще літав і в підсумку покинув професію. 

Як-40 простояв на болоті Києва кілька днів, на нього ходили дивитися всі жителі довколишнього району. Правда, як розповідають очевидці, близько людей до літака не підпускали охороняли його міліціонери, але Як і так було добре видно. Він вже не літав, а плавав в каламутних водах на зарослому лузі. 

Після того, що сталося в конструкцію літаків внесли зміни, щоб не допустити повного відключення двигунів під час польоту. Пізніше цю аварійну посадку на воду розбирали на навчальному аеродромі 

Літак витягли з болота і відправили на реконструкцію, а потім і в експлуатацію. До 1988 року Як-40 належав Каунаській об’єднаної авіаційної ескадрильї, з 1992-го по 2007 рік він перекочував в російську авіакомпанію “Полет” у Воронежі. 

З 2017 року легендарний борт входить до складу української авіакомпанії “Мотор-Січ” з реєстраційним номером UR-MSX. Лайнер піддали капітального ремонту – він довгий час служив перевізником приватних замовлень VIP-класу, але тепер все ж повернувся на регулярні пасажирські рейси. 

Фото: Airplane pictures.

Цікаво, але у 2018 році він знову потрапив в аварію. Вже в аеропорту Жуляни, до якого в 1976 не долетів. Перебуваючи на рейсі Київ – Одеса, Як-40 вирулював зі стоянки, зачепив генератор і перекинувся. Того разу на щастя теж ніхто не постраждав.

Борт і зараз здійснює польоти за маршрутом Київ – Запоріжжя, і люди, які користуються його послугами, напевно навіть не підозрюють, на якому унікальному літаку підіймаються у повітря. 

Використані матеріали – Вікіпедія, “КП” в Україні”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest