Київські канікули Віктора Цоя

Цой в Києві.

У липні 1986 року в Києві знімався музикант, актор і лідер гурту «Кіно» Віктор Цой у фільмі українського режисера Сергія Лисенка «Кінець канікул». Зйомки відбувалися через кілька тижнів після Чорнобильської катастрофи.

Киянка Людмила Нагорна, яка була знайома з рок-виконавцем згадує той період:

“Віктор приїхав до Києва на запрошення київського режисера Сергія Лисенка. Він хотів зняти групу” Кіно” у своїй дипломній роботі “Кінець канікул”. Так вийшло, що зйомка збіглася з днем ​​народження Цоя, але він не підвів знімальну групу і прибув до нас. це був не перший его приїзд сюди. Раніше він давав концерт разом з Майком Науменко – квартирник. На жаль, его виступ перервала міліція. Вітя й Майк опинились в київському відділку. После цього інциденту він розповідав, що Київ – поліцейське місто.

Так ось, в перервах між зйомками для київської тусовки був організований концерт групи “Кіно”. Місце концерту виявилося дивним – Будинок вчених. Чому дивним? Поруч з Будинком вчених тоді перебувало КДБ. Весь виступ ми сиділи й чекали приходу КДБ-шників. Благо, що ніхто не прийшов і концерт пройшов приголомшливо. Нас було максимум 60 осіб, і організатори виступу Роман Альтер і Олександр Євтушенко з відвідувачів зібрали чисто символічну оплату. Вночі ми з компанією вирішили погуляти по нічному місту, і Вітя впав у яму, трохи розбивши обличчя. Потім весь час переживав, що через це будуть проблеми зі зйомками фільму. Цікаво, що гримували його саме моєї пудрою. Після годинного концерту компанія в 15 осіб з Вітею й учасниками групи “Кіно” пішли на Михайлівську вулицю – у когось там була порожня квартира, і всі вирішили, що варто влаштувати імениннику справжнє свято. Ми подарували Віті букет троянд і кілька ящиків вина.

Він захоплювався нашим містом. Коли ми розповідали про свої плани на літо, про те, що хочемо поїхати в Крим, то Вітя здивувався: “У вас же не місто, а курорт! Навіщо їхати ще кудись?” І киянки йому дуже сподобалися. Після ночі гулянь в одній з центральних кав’ярень він подарував троянду офіціантці. Цікаво, щоб зараз сказала вона, якби дізналася, хто їй тоді підніс такий несподіваний подарунок? У Києві на хлопців з групи “Кіно” постійно все задивлялися. Вони були схожими на інопланетян: одягнені у все чорне, а на голові вічна скуйовджена. Дивно, що зараз існує думка про те, що Цой був інтровертом – закритим і мовчазним. Насправді він один з найбільш доброзичливих людей, яких я знала. Світ втратив приголомшливу людину”.

Короткометражка «Кінець канікул» – дипломна робота Сергія Лисенка, тоді студента 5-го курсу Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого. Перший альбом маловідомої групи «Кіно» Лисенко почув у гостях на бобіні. Музиканти побоювалися наслідків аварії на ЧАЕС, але прилетіли, коли інститут оплатив їм авіаквитки та готель, а режисер пообіцяв червоне вино для виведення радіонуклідів.

Зйомки тривали два тижні: на «Укртелефільмі», в центрі Києва, на ВДНГ, біля озера Тельбін на Березняках. Радіонукліди виводили старанно. Цой з виконавцем головної ролі Олексієм Ковжуном навіть скупалися у фонтані на Майдані Незалежності (тоді – площа Жовтневої революції).

Стрічка є чотирма сюжетно пов’язаними відео на пісні «Кіно». Саме після фільму Лисенка Цоя запросили знятися в культових картинах «Асса» та «Ігла».

“Дерево Цоя” біля озера Тельбін де проходили зйомки стрічки, у лютому 2020 року отримало статус ботанічної пам’ятки. Даному дереву понад 60 років, верба 18 метрів заввишки, має три стовбури, кожен діаметром понад пів метра. Охоронний статус передбачає заборону на будь-яку забудову, вирубку і навіть санітарні обрізки. Збережемо пам’ять для майбутніх поколінь.

Недалеко від Європейської площі в Києві знаходиться Стіна Віктора Цоя, у дворику на вулиці Грушевського, відомому як «Мистецька Платформа». Стіна пам’яті була відкрита шанувальниками його творчості 15 серпня 2013 року у 23-у річницю загибелі лідера групи «Кіно».