Скульптури Костянтина Скритуцького – 10 цікавих фактів
Художник – це сито, фільтр, який пропускає все через себе, говорить відомий український скульптор Костянтин Скритуцький.
Він створив понад чотири десятки скульптурних об’єктів, які можна побачити в Києві, Моршині, Вишгороді, Коктебелі, а також у Франції та Казахстані. Роботи Скритуцького часто страждають від рук вандалів, а тому деякі з ранніх скульптур, на жаль, вже не збереглися.
На своїй відкритій лекції в Києві Скритуцький розповів про свої роботи та поділився секретами створення скульптур, які сьогодні впізнає чи не кожен киянин. Видання the-city.kiev.ua записали десять цікавих фактів про скульптури, створених Скритуцький.
1 Перші роботи Костянтина Скритуцького в Києві з’явилися ще в 2007 році – це була серія міні-скульптур, розташованих на стовбурах старих, засохлих, спиляних дерев в центрі міста. Однак справжню славу і впізнаваність автору принесла робота “Їжачок в тумані” за мотивами однойменного мультфільму. Їжак дивиться в напрямку іншої скульптури – Пам’ятника захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь на вулиці Рейтарській. Це один з найбільш незвичайних кінних пам’ятників в Києві – він непропорційний. Крім того, зображує коня, і вершника в досить дивному становищі. Не дивно, що Їжак дивиться саме на нього, адже в вищезгаданому мультфільмі його компаньйоном була конячка.
2 Костянтин Скритуцький давно співпрацює в парі з Володимиром Колінько, одним із засновників благодійного фонду “Київська ландшафтна ініціатива”. Колінько є директором компанії Візіком, яка спеціалізується на виготовленні цифрових карт місцевості. Саме він як меценат профінансував створення багатьох скульптур, створених Скритуцьким, таких як “Їжачок в тумані”, “Дерев’яна балерина”, “Пам’ятник столичному інтелігенту” та інші.
3 На місці дерев’яної балерини, яка стоїть у дворі одного з будинків по вулиці Стрітенської, спочатку повинен був бути пам’ятник у вигляді сірника. Однак місцеві жителі попросили скульптора поставити тут саме балерину – мовляв, в сусідньому будинку живе заслужена балерина, а тому їй буде приємно.
Балерину регулярно реставрують, щоб вона не втрачала свій вигляд. Так, наприклад, їй зробили міцну основу, закріпивши дерев’яний постамент металевими деталями. Костянтин Скритуцький каже, що поки не знайомий з справжньою балериною, про яку йому розповідали місцеві жителі.
4 Пам’ятник “Анна Ярославна. Королева Франції” на Львівській площі зображує молодшу дочку Ярослава Мудрого, Анну, в дитинстві. Це той вік, коли Анна навряд чи представляла, ким стане в майбутньому – вона була простою дитиною, жила тут, в Києві.
Пізніше репліки київського пам’ятника були встановлені в інших країнах: такий же монумент є в польському Кракові, французькій Тулузі і бельгійському Арлоні. Всі ці локації об’єднує проект “Шлях королеви”. Це місця, в яких зупинялася Анна Ярославна, коли прямувала з Київської Русі до Франції, країну, в якій згодом стала королевою.
5 Мозаїчне панно – портрети дітей на будинку по вулиці Стрілецька – було створено, щоб врятувати місцевість від незаконної забудови. Незважаючи на те, що двір знаходиться в буферній зоні Національного заповідника “Софія Київська”, який охороняється ЮНЕСКО, у 2010-му тут планували звести висотку.
Скритуцький, заручившись підтримкою місцевих жителів, менш ніж за місяць створив різнокольорову мозаїку – витвір мистецтва. Деякі із зображених на панно дітей, за словами скульптора, це діти його знайомих, інші фотографії він взяв з інтернету.
6 Монумент “Рояль в кущах”, який з’явився на вулиці Богдана Хмельницького в Києві в 2011-му, спочатку повинні були поставити в ботанічному саду. Тоді реалізація б цілком відповідала назві: передбачалося, що люди, які ходять по доріжках ботсаду, повинні були б випадково почути загадкове звучання музики з глибини дерев, а потім, побачити і сам рояль. Однак розмістити його в ботанічному саду Скритуцького завадив ряд “паперових” причин.
Усередині рояль прикрашають живі квіти в горщиках. За словами скульптора, ці вазони неодноразово крали невідомі особи, через що рослини довелося пересадити в металеві форми.
7 Візитна картка Скритуцького – лавочки незвичайної форми, наприклад, у вигляді часточок кавуна, як на Пейзажній алеї по дорозі на гору Дитинка, або у вигляді зелених кавових чашок, як в Пушкінському сквері.
На Пейзажній алеї є кілька крамничок, які розташовані всередині голів химерних тварин: котів і зайців. Подібні прийоми Скритуцький застосував і для оформлення майданчика в місті Нур-Султан (раніше – Астана) в Казахстані – там лавочки помістив в голови гігантських ящірок. Він каже: придумав це для того, щоб відпочиваючим не доводилося ділити лавочку з випадковими перехожими, щоб можна було відчувати себе більш комфортно і захищено.
8 Над створенням комплексу на Пейзажній алеї Скритуцький працював з двома бригадами робітників, які до цього займалися ремонтами і внутрішніми інтер’єрними роботами. Тому спочатку не могли зрозуміти, чого хоче від них автор. “Чорнові” варіанти скульптур до обкладання мозаїкою виглядали досить дивно і іноді страшнувато: бетонно-сірі, з грубими, незвичайними формами.
Одного разу на майданчик навіть відвідав священик з церкви неподалік, якому не сподобався зовнішній вигляд кота-стоноги – в той час скульптура також була в процесі створення.
Приходили на майбутню дитячу площадку також і молоді люди спортивної зовнішності, яких тепер назвали б “тітушками”. Вони представляли сторону забудовника, який мав намір забудувати територію тоді ще майбутньої Пейзажній алеї, а отже, був незадоволений діями команди Скритуцького.
9 Для створення великої кількості скульптурних композицій Скритуцький використовував образи котів. Це і “Кіт з вилок” у Золотоворітському сквері, і коти на Пейзажці, і одна з перших робіт, “Липовий кіт”, яка до сьогоднішніх днів не зберігся.
Секрет простий: автор дуже любить кішок, у нього вдома живе відразу декілька представників цих хвостатих тварин. Одного кота Скритуцький підібрав в місті Моршин на Львівщині, де також працював над створенням дитячого майданчика на водну тематику в місцевому курортному парку.
10 Зараз Костянтин Скритуцький працює над новим проектом спільно з Klitschko Foundation – збирає серію відбитків долонь світових знаменитостей, які потім виставлять на аукціоні. Зараз серія налічує вже більше двох десятків відбитків. Серед них, наприклад, є відбиток американського актора і культуриста Арнольда Шварцнеггера.
За словами Скритуцького, така ідея не нова: саме завдяки креативній і плідній співпраці спортсменів і скульпторів до наших днів збереглися унікальні зразки часів античної Греції, які дозволяють досліджувати давню минулу епоху наочно.
Джерело – the-city.kiev.ua