Пам’ятник Валерію Лобановському

Валерій Лобановський (1939-2002) – знаменитий футболіст і легендарний вітчизняний тренер.

Майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР, Герой України (посмертно). Як футболіст виступав за команди: «Динамо» (Київ), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк) і збірну СРСР. На клубному рівні провів 253 матчі, в яких забив 71 м’яч. У складі «Динамо» ставав чемпіоном СРСР і володарем Кубка.

Футболіст Лобановський став винахідником «сухого листа» з кутового – він пускав м’яч по дуже крутий траєкторії – в результаті м’яч опускався за спиною воротаря під поперечину. Цей удар довгий час ніхто не міг повторити.

Як тренер очолював такі клуби: «Динамо» (в цілому більше 20 років), «Дніпро» (Дніпропетровськ) і збірні: СРСР, ОАЕ, Кувейту і України. Успіхи на внутрішніх і міжнародних аренах зробили Валерія Лобановського кращим тренером, як в СРСР, так і в Україні. UEFA включив його ім’я в десятку найкращих тренерів, що зробили найбільш вплив на розвиток європейського футболу з моменту заснування організації в 1954 році.

Отже, Валерій Васильович виграв 8 чемпіонатів СРСР (1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986, 1990), шість Кубків СРСР (1974, 1978, 1982, 1985, 1987, 1990), два Кубка володарів Кубків європейських країн (1975 і 1986), Суперкубок УЄФА (1975), п’ять чемпіонатів України (1996-2000) і три Кубка України (1998-2000). Під його керівництвом київське «Динамо» тричі виходило в півфінал найпрестижнішого європейського турніру – Кубка Чемпіонів. Троє вихованців Лобановського стали володарями золотого м’яча – призу найкращому футболістові Європи, а потім і світу: Олег Блохін, Ігор Бєланов і Андрій Шевченко. Під керівництвом легендарного тренера збірна СРСР завоювала друге місце на чемпіонаті Європи (1988) і третє місце на Олімпіаді (1976).

Пам’ятник Валерію Лобановському в Києві був відкритий 11 травня 2003 року – до першої річниці смерті тренера. Спочатку він був встановлений на території стадіону «Динамо» (за вхідною колонадою), що носить ім’я Лобановського, а в кінці 2013-го був перенесений на нинішнє місце на площі біля футбольної арени.

Монумент являє собою оригінальну архітектурно-скульптурну композицію.

Валерій Лобановський зображений сидячим на тренерській лаві в напруженій енергійній позі: тіло нахилене вперед до лівого коліна, руки поставлені перед собою, обличчя серйозне і зосереджене – саме таким ми пам’ятаємо тренера, який таким чином стежив за подіями на стадіоні. Стрілки годинника на руці зафіксували час – 20 годин 37 хвилин, коли перестало битися серце метра. Бронзова фігура тренера виконана з реалістичною пластикою і детальним відтворенням рис зовнішності і одягу. На спинці лави вибиті слова з присвяченої Валерію Васильовичу пісні поета Юрія Рибчинського «Соняшник»: «Ти сидиш на лавці, а поруч вирують трибуни. Ти сидиш на лавці, а ми згадуємо люблячи».

Скульптурна композиція встановлена на своєрідному постаменті в півкулі футбольного м’яча, в центрі якого вміщений бронзовий, стилізований під факсиміле, підпис Лобановського. Окремі частини цього м’яча є екранами – всередині м’яча встановлене підсвічування і плазмовий телемонітор, а калорифер і кондиціонер підтримують постійну температуру всередині. За задумом, ввечері і перед футбольними матчами тут мають демонструватися фільми, присвячені легендарному тренеру і інші відео ряди на футбольну тематику.

Пам’ятник знаходиться на вимощеному майданчику, архітектурно-ступеневе рішення якого враховує природний рельєф алеї.

Автори меморіалу: скульптор В. Філатов, архітектор В. Климик.

Адреса: вулиця Михайла Грушевського, 3

Джерело – kiev-foto.info

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest