Пам’ятник Володимиру Короткевичу
З історії київських пам’ятників – Пам’ятник Володимиру Короткевичу.
20 жовтня 2011 року відбулося урочисте відкриття пам’ятника Володимиру Короткевичу. Він знаходиться біля посольства Білорусі по вулиці Михайла Коцюбинського, 5.
Володимир Короткевич (1930-1984) – білоруський поет, драматург, перекладач і громадський діяч. Володимира Семеновича з Києвом і Україною пов’язує багато. Вперше він приїхав до Києва разом з матір’ю у 1944 році. Вдруге через 5 років, коли вступив на філологічний факультет в Київський університет. До речі, за активну антирадянську позицію в післявоєнні десятиліття майбутнього білоруського класика ледь не виключили з університету. Після закінчення Київського університету Володимир Короткевич два роки викладав в сільській школі Таращанського району Київської області, після чого повернувся на Батьківщину – в Білорусь. Вже будучи метром білоруської національної літератури, Володимир Короткевич часто відвідував Київ, видавав тут свої твори. Письменник активно спілкувався з представниками української інтелігенції. Теплі стосунки (зустрічі й листування) він мав з сучасними класиками української літератури – Романом Іваничуком та Іваном Драчем. Любов до України та Києва, зокрема, помітна в усій творчості Володимира Короткевича . Повість «Листя каштанів», спогади «Сон про те, що було», переклади творів українських письменників і нариси про діячів культури – Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Білецького – все це написано про Україну і з любов’ю до України.
Скульптурна композиція, виконана з бронзи, являє собою ростовую фігуру поета на тлі величезної розкритої книги. Володимир Короткевич зображений в берете і пальто, тримаючи руки в кишенях. На одній зі сторінок книги були написані рядки з вірша Короткевича білоруською та українською мовами. Висота фігури – 2,3 метра, книги – близько 3,4.
Монумент був створений на виконання домовленості президентів Білорусі і України. Фінансування робіт, які тривали два роки, відбувалося за рахунок коштів резервного фонду президента Білорусі, а встановлення і благоустрій прилеглої території здійснювалися за рахунок коштів Київської мерії за підтримки Міністерства культури України та, відповідно, Посольства республіки Білорусь.
Автори: білоруські скульптори К. Селіханов, О. Варвашеня і архітектор А. Корбут.
