Пам’ятник Михайлу Драгоманову

З історії київських пам’ятників – пам’ятник-бюст Михайлу Драгоманову.

Пам’ятник Михайлу Драгоманову встановлений у 2002 р. зліва від входу в головний корпус Національного педагогічного університету, який носить його ім’я. Відкритий 16 травня з нагоди 160-річчя від дня народження М. Драгоманова. Зведений коштом навчального закладу.

Автори: скульптор А. Красноголовець, архітектор С. Сліпець.

Знаходиться за адресою –  вулиця Миколи Пирогова, 9.

Драгоманов Михайло Петрович (30 вересня (18 за ст.ст.) 1841 — 2 липня (20 червня за ст.ст.)1895) — літературознавець, історик, публіцист, фольклорист, економіст, філософ, громадсько-політичний діяч. Народився в м. Гадячі на Полтавщині в дворянській родині, батько походив з козацького роду. 1859—63 навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. 1863—64 викладав у Другій Київській гімназії. З 1865 — приват-доцент, у 1870 обраний Радою університету штатним доцентом кафедри всесвітньої історії, з листопада 1873 обійняв цю посаду по поверненні з закордонного наукового відрядження (1870—73). Брав активну участь у діяльності Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, київської Старої Громади. 1875 звільнений з університету на хвилі репресій проти українського руху. Того ж року за дорученням Старої Громади виїхав за кордон для організації видання журналу «Громада». З 1875 мешкав у м.Клороне біля Женеви. Разом з Ф. Вовком, М. Павликом, С.Подолинським, Я. Шульгиним та іншими налагодив роботу друкарні та редакції першого українського політич­ного часопису «Громада» (видавався 1878—82). Т. зв. Женевський гурток на чолі з М. Драгомановим вважається першим зародком українського соціа­лістичного руху. 1886 Стара Громада припинила фінансування діяльності М. Драгоманова через незгоду з його радикальними поглядами. З 1889 — професор кафедри загальної історії Софійського університету в Болгарії.

Зі створенням Русько-української радикальної партії в Галичині відігравав роль її ідейного керівника. Помер і похований в Софії. Автор численних політичних праць, досліджень з української усної словесності, етнографії, історії українського театру, літературно-критичних статей тощо. Діяльність і погляди М. Драгоманова мали значний вплив на розвиток українського національного руху і політичного життя як на Наддніпрянщині, так і в Західній Україні.

Бронзове погруддя М. Драгоманова встановлено на прямокутному сірому гранітному постаменті, що спирається на зроблений з цього ж матеріалу триступінчастий стилобат. На чоловому боці постаменту ім’я та дати життя діяча виконано бронзовими накладними літерами. На торцевому — викарбувано анотаційний напис і прізвища авторів. Розміри: вис. погруддя — 1,20 м, стилобата — 0,80 м; постамент — 2,70 х 0,90 х 0,90 м.

Створений у реалістичній манері портрет передає риси зовнішності М. Драгоманова, зображеного у зрілому віці: густе довге волосся, напівкруглу бороду, довгі вуса, зосереджений погляд очей з-під трохи насуплених брів. Жорстко фронтальна композиція погруддя з високо зрізаними плечима та загальна побудова пам’ятника вирішені відповідно до класичних традицій у скульптурі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest