Олег Антонов

З історії видатних киян – Олег Костянтинович Антонов.

Олег Костянтинович Антонов (25 січня (7 лютого) 1906, с. Троїці (нині Подольського району Московської області) — 4 квітня 1984, Київ) — радянський літакобудівельник, один із провідних авіаконструкторів СРСР. Доктор технічних наук, академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради СРСР 5—11 скликань.

Олег Антонов

Народився в родині інженера-будівельника. З молодих років захоплювався авіабудуванням, відвідував шкільний гурток любителів авіації. Почав він, як і численні авіаконструктори, з конструювання планерів. Перший його планер «Голуб», зроблений з фанери і водопровідних труб у 1924 p., відзначено грамотою за оригінальну і гарну конструкцію. Це зміцнило бажання будувати нові літальні апарати.

Олег Антонов

1924 року під час навчання в Саратовському індустріальному технікумі збудував свій перший планер. 1925-го вступив до машинобудівного факультету Ленінградського Політехнічного Інституту, який закінчив 1930. Олег Костянтинович згадував, що, навчаючись у Ленінградському політехнічному інституті, «пік планери як млинці». Проекти молодого конструктора, що з’являлися один за одним, вирізнялися сміливістю та оригінальністю, завойовували загальне визнання.

Після закінчення інституту О. К. Антонов одержує направлення до Москви для організації Центрального бюро планерних конструкцій та налагоджування їх серійного виробництва. Тут він побудував планери, що зіграли видатну роль у становленні планеризму. У 1933 р. 27-річний О. К. Антонов — головний конструктор планерного заводу в Тушино (Москва). Тут він створив літальні апарати, на яких встановлено численні світові рекорди. На випущених заводом планерах, що надходили у всі аероклуби СРСР, проходили підготовку майбутні авіатори і ставилися численні аеродинамічні досліди.

Антонов був одним з основоположників радянського планеризму. Створив близько 30 типів планерів, у тому числі і серійні. У 1938–1940-их працював провідним інженером в ДКБ (дослідно-конструкторське бюро) О. С. Яковлєва, у 1940–1941 — на заводі «Красный лётчик» над легким літаком зв’язку, у 1943–1946 — 1-й заступник головного конструктора ДКБ Яковлєва. У 1945–1946 — начальник філіалу цього ДКБ у Новосибірську.

З 1946 — головний конструктор ДКБ (1952 переведено до Києва), що було організоване на базі цієї філії. У 1962–1984 — генеральний конструктор ДКБ Міністерства авіаційної промисловості СРСР у місті Києві.

У роки війни планери О. К. Антонова отримали несподіване широке застосування. Як зазначає Ігор Шаров у своїй книжці, більш як 600 транспортно-десантних планерів А-7 регулярно доставляли солдатів, техніку, бойове спорядження на різних ділянках фронту, їх широко використовували для допомоги партизанам. Олега Костянтиновича нагороджено медаллю «Партизану Вітчизняної війни» першого ступеня. До безмоторних апаратів О. К. Антонов зберіг прихильність на все життя. Завдяки їм, за словами Б. Є. Патона, «він став великим конструктором великої авіації». Він будував планери і дельтаплани майже до кінця свого життя. Однак головною його справою стали літаки.

У серпні 1947 р. здійснено перший зліт знаменитого первістка і довгожителя Антонова — Ан-2. З 1949 р. Ан-2 будується серійно. Іншого такого прикладу світова практика не знає. Задуманий як сільськогосподарський, Ан-2 швидко став багатоцільовим, отримав 16 модифікацій і набув 40 професій, зв’язав з промисловими центрами віддалені гірські селища, райони тундри і тайги, стоянки буровиків, полярників, добре зарекомендував себе в небі Туреччини, Куби, Монголії, північноафриканських країн. Зараз Ан-2 випускають за ліцензією польські літакобудівники.

Олег Антонов
Ан-2.

У післявоєнні роки під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки Ан-8, Ан-12, Ан-22, Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-124 (літак «Руслан», найбільший серійний вантажний літак у світ, кодове ім’я в НАТО — «Condor»), Ан-225 “Мрія”, багатоцільові літаки Ан-2, Ан-14, Ан-28, що здатні базуватися на непідготованих смугах довжиною до 550 метрів, пасажирські літаки Ан-10, Ан-24, цільнометалеві планери А-10, А-11, А-13, А-15, мотопланер Ан-13, ракетний планер А-17, безпілотний літальний апарат і дельтаплани серії «Славутич». Під керівництвом Антонова розроблено систему автоматизованого проектування транспортних літаків, запроваджено клеєзварні з’єднання і композиційні матеріали, розвинено методи авіабудівельної економіки.

Ан-225 «Мрія»
Ан-225 «Мрія»

У листопаді 1965 року підписав відкритий лист до ЦК КПРС (так званий лист 78-ми) з протестом проти політичних репресій щодо представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури.

Олег Антонов
Олег Антонов
Олег Антонов

Антонов Олег Костянтинович він був тричі одружений, батько чотирьох дітей, встиг стати дідусем.

Першою його дружиною була Олена Сергіївна Кочеткова, яка разом з Антоновим проектувала планери, були навіть планери її конструкції. 1936  у них народився син Ролан, який помер у віці 54 років.

З другою дружиною Єлизаветою Аветівною Шахатуні Антонов познайомився 1937 року, через рік вони одружилися. Антонов тоді почав самостійну роботу над літаком ОКА-38, Є. А. Шахатуні розраховувала міцність літаків в ДКБ Лавочкіна. А з 1940 вони стали працювати разом. Під час війни створювали десантні планери, пізніше працювали в ДКБ Яковлєва. Дочка Ганна Антонова народилася 1948-го в Новосибірську. Закінчила Московський фізико-технічний інститут, кандидат технічних наук, професор кафедри вищої математики Національного авіаційного університету в Києві. Донька Ганни — Вєта закінчила факультет міжнародних відносин Київського держуніверситету, живе і працює у Франції.

Третя його дружина Ельвіра Павлівна Антонова — інженер-програміст. Їх донька Олена після МАІ працювала в ДКБ Ілюшина, син Андрій — художник-дизайнер.

Олег Антонов

Олег Антонов залишив у спадок не тільки унікальну школу авіабудування, але й власний приклад багатогранної творчої людини. Антоновим створено біля 100 живописних картин.

Олег Антонов
Олег Антонов
Олег Антонов
Олег Антонов

Жив у Києві. За однією із версій, трагічно помер після жорстокого побиття міліціонерами.

У 1985 році в Києві ім’ям авіаконструктора О.К. Антонова була названа вулиця.

Олег Антонов
Анотаційна дошка на вулиці Антонова, 3 в Києві.

У Києві на території авіаційного науково-технічного комплексу, що носить ім’я О.К. Антонова (вулиця Академіка Туполєва, 3) встановлено пам’ятник. Скульптор А.С. Шаталов, архітектор А.А. Сніцеров.

Олег Антонов
Пам’ятник О. К. Антонова в Києві.

На фасаді будинку по вулиці Огарьова, 1, де в 1957-1984 рр. він жив, було встановлено меморіальну дошку.

Олег Антонов
Меморіальна дошка, Київ, вулиця Огарьова, 1.

Похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 7).

Олег Антонов
“Олег Антонов – людина неба” – Документальний фільм – Інтер.

Використані матеріали – Вікіпедія, сайт antonov.com.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest