Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни

Найтрагічніша з авіакатастроф в історії міста Києва трапилася 17 серпня 1957 року.

Увечері того дня вантажний літак “Іл-14М” з бортовим номером Л-2071, який прямував рейсом зі столиці Болгарії Софії, благополучно досяг Києва і о 19.45 за місцевим часом почав заходити на посадку в районі Жулянського аеропорту. Всього дев’ятьма хвилинами пізніше, в 19.54, аеродром дав дозвіл на посадку іншого літака аналогічної моделі, під номером Л-1360. Цей “борт” тільки що провів короткий тренувальний політ навколо аеропорту і тепер також готувався до приземлення. Цілком звичайна, “штатна” ситуація, яка, здавалося б, не віщувала ніякої біди. Якби не збіг двох чинників, які в підсумку і спровокували криваву трагедію в київському небі.

Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни

З метою тренування обидва літаки сідали із заштореними стеклами пілотських кабін, відпрацьовуючи посадку “за приладами”, в умовах нульової видимості. В результаті пілоти обох машин не могли бачити один одного, повністю покладаючись на повідомлення з “землі”. Однак диспетчери аеропорту в Жулянах, які повинні були координувати політ двох “сліпих” машин, чомусь “забули” про “болгарський” вантажний літак під номером Л-2071 і контролювали політ лише одного літака, який повертався після повітряного “тренування”. У підсумку шляху двох “бортів” перетнулися на самому початку злітно-посадкової смуги, на висоті ста п’ятдесяти метрів над землею.

Пілоти Л-1360 в останній момент побачив, шо летить на них літак. Відчайдушним маневром вони спробували піти від зіткнення, але Л-2071 все ж зачепив свого “близнюка” і гвинтом перерубав йому частину крила разом з бензобаком машини. Сімнадцятитонний “борт” Л-1360 тут же втратив керування, загорівся, перейшов в круте піке і впав на землю в районі вулиці Совської, на житловий приватний будинок №27. Очевидці розповідають, що це був гігантський, ярко полихаючий факел.

“Борт” Л-2071 теж загорівся, але екіпаж ще кілька секунд утримував його в повітрі. Однак повітряний гвинт, розбалансований після сильного удару, зірвав двигун на правому крилі літака, а потім відрубав кабіну. “Іл-14” вибухнув в повітрі і теж звалився вниз – на селище Совки. На годиннику було 20.02. Страшна аварія, спровокована халатністю диспетчерської служби аеропорту “Жуляни”, трапилася протягом декількох хвилин.

У найбільшій київській авіакатастрофі загинуло дев’ять осіб – всі льотчики з 86-го об’єднаного авіазагону Українського управління ЦПФ. У їх числі був і заступник командира ескадрильї І.Т. Тарапунов.

Екіпаж літака ІЛ-14Г СРСР Л-1360: командир корабля пілот-інструктор Сандлер Л.М., командир корабля стажист Кириченко А.І., другий пілот Зінов’єв А.С., бортмеханік Мішечкін А.І.

Екіпаж літака ІЛ-14Г СРСР Л-2071: командир корабля Таволжанов І.П., перевіряючий зам. ком. еск. Тарапунов І.Т. бортмеханік Кучин Л.І., бортрадист-інструктор Новіков Л.А., бортрадист Рябець В.В.

Всі вони були поховані на Солом’янському кладовищі.

У 2007 році до 50-річчя катастрофи на місці поховання льотчиків, сином пілота-інструктора Сандлера був встановлений меморіал. Це єдиний у всьому Києві монумент жертвам повітряної катастрофи (ділянка 17). Роль загального хреста на цій могилі виконує гвинт літака “Іл-14” із закріпленим на ньому залізним вінком.

Адреса: вулиця Солом’янська, 2

Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни
Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни
Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни
Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни
Меморіал льотчикам 86 авіазагону, загиблим над аеропортом Жуляни

Джерело – kiev-foto.info

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest