Київ Городецького
З історії київської архітектури – будинки Владислава Городецького.
Лешко Дезидерій Владислав Городецький (Leszek Dezydery Władysław Horodecki; 23 травня (4 червня) 1863, — 3 січня 1930,) — український та польський архітектор, підприємець, меценат, поляк за походженням. Автор будинку з химерами та Собору святого Миколая в Києві. Прозваний «київським Гауді».
НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ УКРАЇНИ
Заснований українською інтелігенцією в кінці ХІХ ст. як перший загальнодоступний музей Києва.
Спочатку ключовим розглядався проєкт московського архітектора Петра Бойцова в неокласичному стилі. Але йому не дали ліцензії на виконання практичних робіт. Тому доопрацьовував проєкт і керував роботами київський зодчий Владислав Городецький.
Нині це один із найстаріших і найбільших музеїв в Україні.
Перша виставка відкрилася в недобудованому приміщенні Київського міського музею старожитностей і мистецтв у серпні 1899 р. Офіційне відкриття та освячення закладу – Київського художньо-промислового та наукового музею імені імператора Миколи Олександровича – відбулося 30 грудня 1904 року.
У 1919 року, після націоналізації, музей став називатися Першим Державним, з 1924 – Всеукраїнським історичним ім. Тараса Шевченка, з 1936 – Державним українським, з 1939 – Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва 1942 р. був об’єднаний із колекцією російського мистецтва під назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва, 1944 року попередній статус музею було відновлено.
Дійсна назва закладу – Національний художній музей України – з’явилася 1994 року, вже після проголошення Незалежності України.
КОСТЕЛ СВЯТОГО МИКОЛАЯ В КИЄВІ
Одна з двох римо-католицьких церков у Києві. Розташована в центрі міста, на вулиці Великій Васильківський. Храм сконструйований у 1899-1909 роках і побудований у готичному стилі київським архітектором В. Городецьким.
Пропорційність і врівноваженість всіх мас, довершеність і ясність композиції поєднуються з чітким виконанням деталей – від скульптурних зображень святих на фасаді і до латунних дверних ручок, завіс і засувок. Впадають в око сірі ящірки у шпаринах архітектурних форм – задум В. Городецького.
Цікаво, що сам Городецький став архітектором костьолу майже випадково.
Серед багатьох найкращим було визнано проєкт петербурзького цивільного інженера С. Шпаковського. Та через помилку у вирішенні генплану його робота не дістала премії. Тому було вирішено прийняти проєкт студента інституту цивільних інженерів, римо-католика С. Воловського. Втім, він не мав серйозного досвіду, тому робоче проєктування, керівництво й нагляд за будівництвом доручили В. Городецькому.
В. Городецький синтезував пропозиції чотирьох найкращих проєктів, докорінно змінивши деталі, і значно збагатив декор, віднайшовши свою неоготичну стилістику.
Преса того часу зазначала, що готичний фасад костьолу нагадував віденську Votivkirche.
Детальніше про костел – Костел святого Миколая. Історія
КИЇВСЬКА КЕНАСА
Кенаса в Києві розміщена за адресою вулиця Ярославів Вал, 7, неподалік Золотих воріт.
Побудована з ініціативи вихідців із Євпаторії, власників тютюнової фабрики, братів Соломона і Мойсея Когенів. Будівництво кенаси за архітектурним проєктом В. Городецького тривало з 1898 по 1902 рік.
Кенаса зведена за проектом В. Городецького і на кошти Соломона. Останній заповів гроші на її оздоблення – 6 тисяч для Маріїнської лікарні і 25 тисяч – для видачі щорічно по тисячі караїмкам-нареченим у посаг.
Будівля вирізняється красою та розкішшю оздоблення в мавритансько-арабському стилі. Її було прикрашено куполом надзвичайної краси з ліпними прикрасами роботи італійця Еліо Саля з використанням досить дорогого у той час матеріалу – цементу.
Колись на фасаді кенаси розміщувався напис арабською мовою, який, щоправда, до нашого часу зберігся дуже погано.
Детальніше про кенасу – Київська кенаса. Історія
ПРИБУТКОВИЙ БУДИНОК З ТОРГОВИМ ДОМОМ ЙОСИФА КІМАЄРА
Збудований у 1895-1897 (або 1897-1898) роках австрійським підприємцем Йосифом Кімаєром у Києві по вулиці Миколаївській (зараз Архітектора Городецького), 13.
Пам’ятка архітектури національного значення.
Садибу Кімаєра забудовував архітектор В. Городецький разом із техніком Мартином Клугом.
24 вересня 1941 р., коли запалав замінований радянськими диверсантами центр Києва, окупованого нацистами, згорів, зокрема, і цей будинок. Пожежа ущент знищила інтер’єри, пошкодила фасад.
У 1970 в будинку облаштовано вхід до станції метро “Хрещатик”.
Зараз будинок по вулиці Архітектора Городецького, 13, використовується як головна будівля Міністерства юстиції України.
БУДИНОК ІЗ ХИМЕРАМИ
Це, мабуть, найвідоміша будівля в Києві. Будинок розташований у нинішньому центрі міста. А на початку ХХ ст. в цій частині Києва лише тривали роботи з упорядкування занедбаної території. Ділянка землі на кручі продавалася на міському аукціоні за дуже низькою ціною, адже була непридатна для будівництва. Тому рішення В. Городецького зводити там будинок для своєї родини викликало загальне здивування.
Будинок з химерами побудований у стилі модерн у 1902-1903 рр. Це був перший будинок у Києві, зведений з використанням цементу. Щоб створити стійку основу для будинку, на крутому пагорбі було забито близько 50 бетонних паль на глибину 5 метрів.
І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер’єри не повторюються більше ніде.
Будинок було задумано як прибутковий. Шість із семи квартир здавалися в оренду заможним людям. А один поверх займала квартира Городецького. Планування кімнат було таким, що перше сонце світило у вікна прислуги. Ближче до полудня сонце потрапляло в кабінет Городецького, а наприкінці дня заглядало у вітальню.
Відомо, що пристрасть до полювання закинула архітектора Городецького в Африку. Сафарі в Кенії коштувало чимало, тому в 1912 році він заклав особняк Київському суспільству взаємних кредитів, і повернути собі його вже не зміг.
Джерело – 5.ua