Як у Києві народжувався перший комп’ютер

Перший в континентальній Європі комп’ютер був створений в Україні.

Мало хто знає, що перший в континентальній Європі комп’ютер був створений в Україні понад 60 років тому в 1951 році. Перша ЕОМ називалася Малою електронною лічильною машиною – «МЭСМ». Незважаючи на скромне слово «Мала», вона налічувала 6000 електронних ламп і ледь вмістилася в лівому крилі будівлі гуртожитку колишнього монастирського селища Феофанія в 10 км від Києва. Машина була створена в лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Почалося все у далекі 30-ті роки ХХ століття. Тоді молодий ще вчений Сергій Лебедєв займався дослідженнями зі стійкості енергосистем у Всесоюзному електротехнічному інституті в Москві. Йому доводилося виконувати численні розрахунки, і Лебедєв починає шукати способи автоматизувати і прискорити процес обчислень. Так у вченого народжуються перші конкретні думки про створення нової машини, яка могла б автоматично виконувати складні розрахунки. Але Велика Вітчизняна Війна змушує відкласти задуману роботу. Тим не менш, аж до евакуації з Москви Лебедєв продовжував думати над тим, як реалізувати свої ідеї. Так, дружина вченого Аліса Григорівна Лебедєва, згадує, як у перші місяці війни вечорами, коли Москва занурювалася в темряву, чоловік йшов у ванну кімнату і там при світлі газового пальника писав незрозумілі їй одиниці й нулі, намагаючись, як потім виявилося, освоїти двійкову систему запису чисел.

На початку осені 1941 року сім’ю С.О.Лебедєва евакуюють у Свердловськ, де Сергій Олексійович займається важливими для фронту розробками: в короткі терміни створює систему стабілізації для наведення танкової гармати, а потім – для самонавідної торпеди, використовуючи аналогові елементи.

Як у Києві народжувався перший комп'ютер
Сергій Олексійович Лебедєв. Академік АН України і АН СРСР. Директор Інституту електротехніки АН України в 1946–1952 рр. Створювач першого у континентальній Європі комп’ютера “МЭСМ”. Засновник вітчизняного комп’ютеробудування. 1902-1974.

У 1944 році Лебедєв повертається до Москви, а потім приїжджає до Києва і стає директором Інституту електротехніки АН УРСР. У 1945 р. С.О.Лебедєв був обраний академіком і призначений директором Інституту енергетики. Через півроку інститут розділили на дві частини – Інститут електротехніки та Інститут теплотехніки. С.О.Лебедєв став директором Інституту електротехніки.

У той час пріоритетними напрямками в науці вважалися ракетна техніка, атомна енергетика, дослідження космосу. Але Лебедєв залишається вірним своєму довоєнному задуму – створити цифрову електронну обчислювальну машину.

Інституту електротехніки виділяють напівзруйновану будівлю монастирського готелю в передмісті Києва – Феофанії. До війни в цій будівлі розміщувався філіал Київської психіатричної лікарні. Німецькі окупанти, вступивши до Феофанії, перестріляли хворих і зайняли будівлю під госпіталь. Під час обстрілів при звільненні Києва будинок було значно пошкоджено. У такому вигляді він й надійшов в розпорядження Академії наук УРСР в 1948 р. і був переданий Інституту електротехніки АН УРСР для розміщення лабораторії директора інституту С.О. Лебедєва.

Як у Києві народжувався перший комп'ютер
Будинок у передмiстi Києва – Феофанiї, де знаходилась лабораторiя С.О.Лебедєва i де була побудована “МЭСМ”

Будівлю було відремонтовано. На першому поверсі почалися роботи з проектування тоді секретної електронної лічильної машини. Найбільша кімната відводилася для майбутнього дітища С.О. Лебедєва. З’явилися механічні майстерні, в підвалі – джерела електроживлення для машини.

Як у Києві народжувався перший комп'ютер
Сучасного вигляду будівлі в Феофанії (нинішня адреса: вул. Академіка Лебедєва, 19), де розроблялася МЕСМ. Машина перебувала в лівому крилі будівлі на першому поверсі (шість вікон, найближчих до точки зйомки).

Машина займала найбільшу кімнату площею 60 м2  у лівому крилі лабораторії в Феофанії і працювала з небувалою на ті часи швидкістю – 3 тисячі операцій за хвилину (для порівняння, сучасні комп’ютери виконують мільйони операцій за секунду) і могла виконувати операції віднімання, додавання, множення, ділення, зсуву, порівняння з урахуванням знака, порівняння за абсолютною величиною, передачі керування, передачі чисел з магнітного барабану, складання команд. У машині були використані електронні лампи (6000 штук!) загальною потужністю споживання в 25 кВт. Перший запуск «МЭСМ» запам’ятався саме «ламповою проблемою»: при включенні машини 6000 ламп, що запрацювали одночасно, перетворили приміщення в тропіки. Технікам довелося терміново розбирати стелю, щоб відвести з кімнати хоча б частину тепла.

Як у Києві народжувався перший комп'ютер
Мала електронна лічильна машина “МЭСМ”. Фото – 1951 рік Позаду пульта: Л.Н. Дашевський і З.С. Зоріна Рапота. За пультом праворуч Л.М. Абалишнікова, Т.І. Пецух, Є.Є. Дедешко. Національна академія наук УРСР, Київ

В кінці 1951 р. в Феофанію з Москви приїхала комісія АН СРСР для прийому машини в експлуатацію. Три дні «МЭСМ» «здавала іспити». Академіки з кам’яними обличчями проходили з приміщення «МЭСМ», де вони задавали їй різні «каверзні задачки», в кабінет Лебедєва і там довго радилися. Нарешті тестування були закінчені і комісія вирішила прийняти машину з 25 грудня 1951 р. в регулярну експлуатацію.

У 1952 році «МЭСМ» була практично єдиною в країні ЕОМ, на якій вирішувалися різноманітні науково-технічні завдання з області термоядерних процесів, космічних польотів і ракетної техніки, ліній електропередач, механіки, статистичного контролю якості. Однією з найважливіших задач, яка була вирішена на «МЭСМ»  в цей період, були розрахунки стійкості паралельної роботи агрегатів Куйбишевської гідроелектростанції, які визначаються системою нелінійних диференціальних рівнянь другого порядку. Потрібно було визначити умови, за яких максимально можлива потужність може передаватися в Москву без порушення стійкості системи. Крім того, у зв’язку з швидким розвитком реактивної та ракетної техніки задачі зовнішньої балістики виникали як гриби після дощу. Це були задачі різної складності, починаючи від відносно простих багатоваріантних розрахунків траєкторій, що проходять в межах земної атмосфери при незначному перепаді висот, до дуже складних, пов’язаних з польотом об’єктів за межами земної атмосфери. Але навіть найпростіші балістичні розрахунки ускладнювалися вимогами підвищеної точності результатів. «МЭСМ» використовували в багатьох наукових дослідженнях аж до 1957 року, потім машину розібрали на частини, які передали в Політехнічний інститут у Києві для проведення лабораторних робіт.

Як у Києві народжувався перший комп'ютер
Деталі Малої електронної лічильної машини “МЭСМ”: електронні лампи, опори, конденсатори.

Одночасно з роботою наукової лабораторії Лебедєва над розробкою обчислювальних машин працювали (і теж на умовах секретності) вчені з США, Англії та інших країн. У США – Джон фон Нейман, який першим виклав основні принципи побудови ЕОМ в закритому звіті. Він плідно співпрацював з творцями першого американського комп’ютера ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer) Джоном Мочлі та Преспером Еккертом. В Англії в той час активно працювали геніальний математик Алан Т’юрінг, який зумів довести можливість обчислення суто механічним шляхом будь-якого алгоритму, який має рішення. Вчені університету в Манчестері Фредерік Вільямс і Том Кілбурн в 1948 році створили примітивний комп’ютер під назвою Baby, з метою довести можливість зберігати програми в оперативній пам’яті. Через рік Моріс Уілкс створив перший в світі комп’ютер з збереженою у пам’яті програмою EDSAC (Electronic Delay Storage Automatic Computer), який відрізнявся від створеної трохи пізніше Лебедєвим «МЭСМ» тим, що в ньому було використано арифметичний пристрій послідовної дії, а в «МЭСМ» – більш прогресивний паралельної дії. Саме ця видатна «вісімка» вчених визначила подальший напрямок розвитку комп’ютерної техніки у всьому світі.

Академік С.О. Лебедєв, переїхав до Москви і став директором Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР. За наступні 20 років під його керівництвом було створено 18 суперкомп’ютерів. Як основоположник вітчизняної обчислювальної техніки він зайняв гідне місце в зоряній плеяді комп’ютерних піонерів світу.

Фрагмент телефільму «МЕСМ і її творці». Режисер Н.Уварова, автор програми Л.Бондарчук. Київ. 1991 р.

Використані матеріали – Википедия, Як народжувався перший комп’ютер

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest