У Києві відкрили одразу 5 нових бронзових мініскульптурок проєкту “Шукай”
У проєкті “Шукай” з’явились скульптурки 5 маловідомих меценатів, які подарували місту пам’ятки архітектури.
У проєкті “Шукай!” одразу 5 нових бронзових мініскульптурок. Вони присвячені меценатам, завдяки яким у Києві з’явилися одні з найкрасивіших будівель, як от Національна філармонія України, Національний музей літератури України та Києво-Могилянська академія.
Про це на своїй сторінці у фейсбук повідомила менеджер Києва Юлія Бевзенко.
“Київ — це місто, побудоване меценатами. Те, що ми нині називаємо історико-архітектурною спадщиною столиці, найчастіше зведене саме за гроші благодійників. Вони віддавали значну частину прибутків на освітні заклади, лікарні, театри, інфраструктуру міста. І імена цих людей мало для кого відомі,” — розповіла авторка проєкту “Шукай!” Юлія Бевзенко.

Вперше в проєкті відкрили серію з 5-ти мініскульптурок на одну тему. Меценатом став благодійний фонд Zagoriy Foundation. На етапі планування проєкту автори зрозуміли, що неможливо обрати одну постать серед київських меценатів. Тож було вирішено обрати 5 персон.
«Співпраця з «Шукай!» — це продовження нашої інформаційної кампанії «Хто за цим стоїть?» Чи знаємо ми, кому завдячувати, коли проходимо повз Музей літератури України чи Києво-Могилянську академію? Ми віримо, що наші скульптурки відкриють широкому загалові нові імена меценатів, які все життя вкладалися в розвиток нашого міста,» — зазначила директорка Zagoriy Foundation Eugenia Mazurenko

Галшка Гулевичівна (бл. 1575 або 1577 — 1642). Вона віддала свій маєток на Подолі під створення Київської братської школи, від якої розпочинає свою історію Києво-Могилянська Академія. Історики називають Галшку першою киянкою-благодійницею.
“Православні міщани об’єднувалися у братства для взаємодопомоги, щоб мати лікарні і освітні заклади. В умовах кризи православного шкільництва поява братської школи в Києві стала визначною подією. Нарешті діти православних мирян мали де здобувати освіту,” — історик Ярослав Затилюк, викладач Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
У руці скульптурка Галшки тримає сувій — дарчу на землю для Київського братства.
Адреса скульптурки: вул. Іллінська, 8 (на розі з Братською, 14).


Микола Бунге (1823-1895) кілька разів був ректором Університету св. Володимира, а у 1880-х роках очолював міністерство фінансів Російської імперії. Він провів анкетування серед студентів і зрозумів, що багато з них живуть у скруті. Тому він розробив різні способи, як допомагати нужденним студентам: стипендії, підтримка дітей-сиріт, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок. Після смерті частину статків заповів для університету.
Учні та прихильники видатного вченого-економіста і громадського діяча пожертвували гроші і звели Київське міське початкове училище імені Бунге.
У руці скульптурки Бунге та сама анкета для студентів з опитування про їхній матеріальний стан.
Адреса скульптурки: вул. Липська, 18/5, Державна Судова Адміністрація.

Михайло Дегтярьов (1831-1898) — за його кошти побудували Будинок купецьких зборів, де зараз Національна філармонія України. За життя він фінансував богадільню для старих і немічних, будинок вдів для жінок з дітьми, які втратили годувальників. Він давав гроші на лікарню для чорноробів, на стипендії бідним студентам. Після смерті заповів місту 4-ри з половиною мільйони рублів. І за них організували богадільню на 500 людей і притулок для старших дітей.
У руці скульптурка Дегтярьова тримає підкову, адже він займався виробництвом залізо-скоб’яних товарів.
Адреса скульптурки: Володимирський узвіз, 2, Національна філармонія України.

Давид Марголін (1850-1925) був одним із найщедріших меценатів Києва. Найбільше він пожертвував на освіту. За життя був успішним підприємцем, мав неабияку інтуїцію розпочинати вдалі бізнеси. Марголін опікувався Трухановим островом: утримував пароплавну пристань і майстерні, будував школи і церкви.
У руці скульптурка мецената тримає пароплав, бо саме у пароплавному бізнесі він збудував свою кар’єру.
Адреса скульптурки: вул. Ольгинська 2/1. Там була квартира і офіси підприємств Давида Марголіна.

Катерина (1826–1897) і Григорій (1819-1888) Ґалаґани — заснували приватний середній навчальний заклад для талановитої молоді. У пам’ять про загиблого у віці 15 років сина його назвали — Колегія Павла Ґалаґана. За своєю організацією Колегія була подібна до британських коледжів. Вихованці мали повний пансіон для глибокого занурення у навчальний процес.
Адреса скульптурки: вул. Богдана Хмельницького, 11, Національний музей літератури України.

Отже, від сьогодні в Києві вже є 36 бронзових мініскульптурок проєкту “Шукай!”. Кожну скульптурку відвідують біля 5 тисяч людей на рік. Створені туристичні маршрути, якими кияни й гості міста гуляють і шукають мініатюри.
Фото – Andrii Prots