Старовинний льох Михайлівського Золотоверхого монастиря

Господарський льох – найстаріша споруда комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Найстарішою спорудою комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря є підземна частина господарського льоху. Він був виритий ще у 1713 році, капітально ремонтувався у XIX столітті.

Призначався для зберігання овочів, солінь, діжок з горілкою, медом та просоленою рибою. Має природну вентиляцію.

Надземна вхідна частина не збереглася у первісному стані. Її розібрали у 1981 році, у 1997-му відновили.

Підземелля складається з маленького вхідного коридору розміром 3,0 * 3,0 м (на плані – 1), основної зали довжиною 15,0 м, шириною 6,0 м та висотою 3,5 м (на плані – 2) і бічних відгалужень різної конфігурації та довжини (від 10,0 до 60,0 м), які заглиблюються на 10,0 м (на плані – 3).

Над дальнім кінцем льоха у 1884 році був збудований готель для прочан (“Странноприїмниця”).

Використані матеріали – Блокнот Киевлянина.