Пам’ятник Михайлу Булгакову

З історії київських пам’ятників – Пам’ятник Михайлу Булгакову.

Пам’ятник Михайлу Булгакову – перший в світі пам’ятник Михайлу Булгакову відкритий в місті Києві на Андріївському узвозі, 13. Знаходиться на схилі гори Уздихальниці в нижній частині Андріївського узвозу. Він встановлений праворуч від будинку, де в 1906-1922 роках жила сім’я професора Опанаса Булгакова. Сам письменник жив у цьому будинку в 1906-1913 роках, а сьогодні тут знаходиться його меморіальний музей.

Михайло Булгаков (1891 – 1940) – лікар, письменник, драматург, режисер, один з кращих авторів першої половини ХХ століття, творець геніального твору «Майстер і Маргарита». У Києві письменник народився, закінчив медичний факультет Київського університету, одружився. У нашому місті Михайло Опанасович прожив 28 років – більше половини свого життя.

Київський пам’ятник Михайлу Булгакову має досить цікаву історію, як втім, і всі, що в тій чи іншій мірі пов’язано з самим містичним українським письменником. Ідея встановити пам’ятник Булгакову на Андріївському узвозі поруч з будинком-музеєм народилася у співробітників Музею Булгакова і представників Фонду сприяння розвитку мистецтв. Вона виникла досить давно, проте в бюджеті держави не перебувала достатня сума на цей проект. У виставкових залах фонду на Контрактовій площі була відкрита велика експозиція творів відомого скульптора Миколи Рапая, де був представлений і проект монументу М.Булгакову. Після вернісажу робота повернулася в майстерню, чекаючи фінансування.

Перша таємниця, яка виникла у зв’язку з встановленням пам’ятника Булгакову – це було ім’я мецената, який пожертвував 70 тисяч доларів. Однак на цьому несподіванки й таємниці, які оточують це постамент, не закінчилися. Спонсор побажав бачити у якості автора пам’ятника саме Миколу Рапая. Коли майстри запитували про те, як проходить робота, він категорично відмовлявся що-небудь коментувати, оскільки страшенно боявся наврочити. На той момент було відомо лише те, що пам’ятник буде бронзовим, в людський зріст, письменник, швидше за все, буде сидіти на лавці, закинувши ногу на ногу і схрестивши руки на грудях. Очевидці стверджували, що Рапай протягом трьох років зберігав у себе в майстерні зменшену копію пам’ятника.

Деякі шанувальники таланту Булгакова повністю підтримували скульптора в його небажанні відкривати завісу таємниці до встановлення пам’ятника, акцентуючи увагу на невдалу спробу поставити бронзового письменника в Москві. Спочатку хотіли поставити монумент на Патріарших ставках, але проти виступили місцеві жителі. Знайшли інше місце, але з’ясувалося, що раніше там було кладовище і, люди попросили побудувати там каплицю, а ніяк не пам’ятник Булгакову. Зрештою, гіпсову (а не бронзову) статую Булгакова поставили у квартирі-музеї письменника.

Микола Павлович Рапай з головою поринув у роботу над скульптурою. Щоб максимально правдиво передати всі відтінки емоцій, він надовго занурився у творчу спадщину Булгакова, став освоювати літературознавчі праці про письменника, збирав його іконографію. Як зізнавався пізніше скульптор, тільки на одній фотографії він побачив усміхнене обличчя Михайла Булгакова, на інших же знімках він сумний. Слід відзначити, що перший гіпсовий макет пам’ятника згодом був переданий в Національний художній музей. З другої спроби Рапай зобразив Булгакова в повний зріст в русі. Планувалося встановити його неподалік від Андріївської церкви, там, де починається вулиця Володимирська, приблизно в тому місці, де зараз знаходиться скульптурна композиція, присвячена героям кінофільму «За двома зайцями».

У вересні 2007 року модель була відправлена ​​в Художні майстерні для відливання у бронзі. Монтажники працювали цілодобово, щоб у найкоротший термін підготувати майданчик і розмістити на ній п’єдестал для пам’ятника. Виникла ще одна перепона – стара липа, посаджена ще на зорі радянського періоду біля будинку № 13. За проектом п’єдестал мав бути розташований біля стовбура дерева, а його коріння заважали будувати фундамент. Тому працівники вручну відгинали потужні кореневища і розкладали в потрібному напрямку, щоб не пошкодити.

Непогожим осіннім днем 15 жовтня 2007 року у Києві пам’ятник Булгакову все-таки був встановлений на Андріївському узвозі, біля будинку №13, де раніше проживав письменників з сім’єю, а на сьогодні знаходиться музей його імені. Очевидці стверджують, що як тільки підйомний кран повільно, дуже дбайливо підняв цінний вантаж і став переміщати його, з-за хмар визирнуло сонце, як ніби-то сама природа раділа такій події.

Урочисте відкриття пам’ятника було намічено на 16 жовтня, очікувалася участь президента України В. Ющенко, мера Києва Л. Черновецького, посла Російської Федерації В. Черномирдіна. Але знову перешкода. Через оголошеного в країні жалоби за загиблими від вибуху газу в житловому будинку Дніпропетровська (Дніпра) церемонію відкриття перенесли на 19 жовтня.

19 жовтня 2007 року, о 15 годині дня в присутності великої кількості шанувальників, мер міста урочисто зняв покривало з пам’ятника і кияни побачили прекрасну роботу скульптора Н. Рапая, над якою художник працював більше п’яти років.

Письменник зображений в бронзі в натуральних розмірах, сидячим на лавці, закинувши ногу на ногу і схрестивши руки на грудях. Скульптурна композиція встановлена ​​на гранітному п’єдесталі, до якого веде кілька ступенів.

Автори: скульптор Н. Рапай, архітектор В. Дормідонтов.

Найбільш примітним є той факт, що пам’ятник Михайлу Булгакову став першим монументом письменникові не тільки в Україні або Росії, але і в цілому світі.