Пам’ятник Ярославу Мудрому

З історії київських пам’ятників – Пам’ятник Ярославу Мудрому.

Пам’ятник Ярославу Мудрому в Києві — пам’ятник великому київському князю першої половини XI ст. Ярославу Мудрому, розташований у сквері біля Золотих воріт.

Правління Ярослава Мудрого, сина Володимира Святославича, було періодом розквіту Київської Русі, в тому числі культурного. В цей час дитинець Києва перетворюється на величне укріплене місто, що не мало собі рівних у країні (в сучасній історіографії воно отримало назву «місто Ярослава»). Головним в’їздом до нього слугували Золоті ворота, а заснований тут Ярославом Софійський собор став центром політичного, громадського і духовного життя.

Пам’ятник відтворено за невеликою станковою композицією «Ярослав Мудрий з макетом Софії Київської» створеною у 1949 році скульптором Іваном Кавалерідзе, вже після смерті автора. В роботі над пам’ятником брали участь скульптори Микола Білик, Олексій Редько, Віталій Сівко та архітектори Руслан Кухаренко, Юрій Лосицький.

Пам’ятник Ярославу Мудрому був відкритий у 1997 році у Золотоворітському сквері до Дня Києва.

Бронзова постать Ярослава Мудрого встановлена на гранітному постаменті і завершує штучний курганоподібний земляний насип, через який до пам’ятника ведуть гранітні сходи. На камені льодовикового періоду, встановленому праворуч від сходів, висічено давньоруськими літерами ім’я князя. В стилістиці скульптури поєднані традиції реалістичної пластики кінця XIX — початку XX століття та візантинізму, поширеного на початку XIX століття.

Висота фігури Ярослава становить 4,1 м, висота постаменту — 0,6 м.

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.05.97 № 622 пам’ятник має статус пам’ятки монументального мистецтва.

Копія пам’ятника, менша за розмірами, встановлена на Андріївському узвозі в сквері поряд із будинком № 21, в якому розміщується Музей-майстерня Івана Кавалерідзе.

Ярослав Мудрий із макетом Софійського собору в руках, вірогідно, був зображений на головній світській композиції Софіївського собору з груповим портретом сім’ї князя. Центральна частина цієї фрески з постаттю Ярослава не збереглась, але відома за малюнком Абрагама ван Вестерфельда 1651 року.

На тильній частині монумента збереглися три відбитки долонь, які залишили скульптори М. Білик, О. Редька, В. Сівко.

За особливості композиції пам’ятник отримав від містян жартівливу назву «Чоловік з тортом”.