Фотолітопис Миколи Козловського
Микола Федорович Козловський — український майстер фотографічних справ.
Народився Микола Федорович 8 травня 1921 року в Сумах. Свій перший фотоапарат він отримав досить незвичайним чином. В підлітковому віці Микола мешкав в дитячій «комуні Макаренка» (втік з дому в голодний 1932), де приєднався до гуртка авіамоделювання і виграв всесвітній конкурс. Приз — автомобіль і фотоапарат. Автомобіль швидко експропріювали, зате камера залишилась.

Перша серйозна робота фотографа — «київський Нюрнберг», суд над полоненими нацистами, що відбувався прямо на Майдані у січні 1946. Знімки молодого Козловського оцінили. Так почався його шлях на вершину.
З 1948 року працював спеціальним фотокореспондентом журналу «Огонек» по Україні.
На початку 60-х Козловський здійснив велику подорож, за результатами якої вийшла фотокнига «Через 15 морів та 2 океани» (1962). Козловський почав з Болгарії, проїхав через Чехію і Францію на південь до Середземного моря, потім Африка, звідти в Індію і Східну Азію, і нарешті в Японію. В Японії мер Кіото урочисто вручив Козловському ключі від міста.
Лауреат Шевченківської премії 1986 року за фотоальбом «Києве мій».
Серед його творчого доробку більш як 30 фотоальбомів.
Козловський прожив у Києві все життя. Він любив і добре знав своє «місто-сад». Часто гуляв Трухановим островом. Із задоволенням брався за оспівування нових житлових комплексів. Суто про Київ у Козловського вийшло щонайменше 6 книг, а за одну з них він отримав Шевченківську премію.













Улюблений сюжет Козловського: розслаблені кияни гуляють столичними парками. Микола Федорович вмів знімати перехожих непомітно, але псевдоприродніх-напівпостановочних знімків у нього теж вистачає. Багато героїв фотографій Миколи Федоровича ставали зірками. Красиві дівчата отримували листи від самотніх солдатів. А трудівникам публікація вдалого фото могла дати серйозний кар’єрний поштовх.












Цікаво, що за всю кар’єру він не зробив жодного автопортрета. Помер Микола Федорович 15 серпня 1996 року в улюбленому Києві.
Найповніший архів Миколи Козловського — паблік на Фейсбуці.