Революція на граніті

Студентський протест на Майдані 1990 року.

Студентська революція на граніті (або Революція на граніті) — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.

Революція на граніті
Студенти оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі Києва на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності)

2 жовтня 1990 року, у центрі Києва розпочалась Революція на граніті. На Майдані, який тоді мав назву Площа Жовтневої революції, з’явилися намети.

Революція на граніті
Головний годинник Києва, 02 жовтня 1990 року

Група студентів, переважно з київських та львівських вишів, оголосила голодування і висунула політичні вимоги, серед яких  дострокове припинення повноваження Верховної Ради України та призначення нових виборів на багатопартійній основі восени 1991 року; відставка голови Ради Міністрів України Віталія Масола; прийняття закону про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ; недопущення підписання нового Союзного договору; повернення в Україну солдатів, які проходять строкову службу за межами держави, і забезпечення проходження служби на території республіки юнакам подальших призовів.

Революція на граніті
У перший день політичного голодування. Київ, 2 жовтня 1990 року

Організаторами акції виступили Українська студентська спілка, яку тоді очолював Олесь Доній, та Студентське братство Львова (голова — Маркіян Іващишин). Третім співголовою акції, від студентства сходу України, був Олег Барков, керівник УСС Дніпродзержинська. Комендантом наметового містечка обрали студента IV курсу Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка Тараса Корпала.

Спочатку акція планувалася під стінами Верховної Ради, але там їх зустріли  посилені загони міліції. Тому інша частина, яка опинилася на тодішній площі Жовтневої революції перед монументом Леніну, прийняла рішення зайняти позиції й розгорнути наметове містечко просто там. Все було зроблене за лічені хвилини, тож, коли правоохоронці отримали сигнал, позиції були зайняті і хлопці стали в кордон, щоб захистити їх. Міліція так і не наважилась розігнати демонстрантів, а згодом Київська міська рада дала дозвіл на проведення масових акцій в центрі міста.

Революція на граніті
У перший день політичного голодування. У руках одного зі студентів червоно-чорний прапор. Київ, 2 жовтня 1990 року

Наметове містечко мало чітку організацію. Крім самих голодувальників, які вдягнули білі пов’язки, тут була організована група допомоги та охорона наметового містечка (такі люди мали чорні пов’язки), окремо були намети для прес-групи та медиків. Кожного дня голодувальники проходили медичне обстеження, студентам у критичному стані рекомендували виходити з голодування. Але на їхнє місце приходили нові. Загалом в акції взяли участь біля півтори сотні студентів.

Революція на граніті
Студент Львівського медичного інституту Тарас Семущак (на фото з пов’язкою на руці) стежить за станом здоров’я голодуючих протестувальників. Він був керівником медичної служби Революції на граніті

Голодування тривало 16 днів, які кардинально змінили обличчя тодішньої, багато в чому ще радянської, України. Центр столиці на два тижні став епіцентром політичних мітингів та дискусій.

Революція на граніті
Щодня дедалі більше людей доєднувались до студентів

До студентів приходили політики і вчорашні дисиденти, частими гостями табору стали барди – лауреати першого фестивалю «Червона рута» Едуард Драч, Марія Бурмака. До голодувальників приєдналася народна артистка України Ніла Крюкова, приходила Ліна Костенко. Кілька народних депутатів на підтримку студентів також оголосили голодування просто в сесійній залі. Олесь Гончар після того, як комуністична частина Верховної Ради відмовилася підтримати студентів, демонстративно поклав свій партійний квиток.

Революція на граніті
Українська письменниця, шістдесятниця Ліна Костенко спілкується зі студентами

Переломним стало 15 жовтня, коли в Києві було оголошено загальний студентський страйк і студенти почали захоплювати приміщення вишів, а на Майдані зібралося близько ста тисяч робітників, студентів, простих людей. Того ж дня студенти прорвали міліцейський кордон біля Верховної Ради та організували на площі перед нею ще одне наметове містечко.

Революція на граніті
Наметове містечко в центрі Києва під час Революції на граніті
Революція на граніті
Наметове містечко в центрі Києва під час Революції на граніті

До Верховної Ради були запрошені лідери акції. Позицію студентів з трибуни парламенту озвучив Олесь Доній. Після численних дискусій 17 жовтня Верховна Рада 314 голосами «за» (лише 38 були «проти») прийняла рішення частково задовольнити вимоги студентів. Віталія Масола відправили у відставку, інші вимоги пообіцяли виконати по змозі. 

Революція на граніті
Революція на граніті. Частина голодуючих студентів перемістилася із тодішньої площі Жовтневої революції до будівлі Верховної Ради України, де 16 жовтня також встановили намети

Головне питання – про розпуск Верховної Ради – так і не було втілене в життя. Хоча навіть Леонід Кравчук, тодішній голова Верховної Ради, пізніше зізнавався, що, якби восени 1991 року відбулися перевибори, Україна пішла б зовсім іншим шляхом.

Революція на граніті
Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.
Революція на граніті
На фото студенти почали розбирати наметове містечко. Вони припинили політичне голодування, частина їхніх вимог задоволена, інші питання в стадії вирішення. Київ, 17 жовтня 1990 року

Революція на граніті. Документальний фільм Радіо Свобода.

Джерело фото – Радіо Свобода.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Pin It on Pinterest