Пам’ятник Паніковському

Пам’ятник Паніковському встановлений в маленькому сквері на початку вулиці Прорізна, всього в декількох кроках від Хрещатика.

Знаходиться за адресою: вулиця Прорізна, 6

Михайло Паніковський – один з головних дійових осіб роману Ільфа і Петрова «Золоте теля», такий собі збірний образ дрібного містечкового шахрая. Згідно з твором, Михайло Самуельович під виглядом сліпого бродяги заробляв кишеньковими крадіжками у перехожих, а місцем його «роботи» був саме кут Прорізної та Хрещатика. Цікавий момент. Якщо звернутися до історії цього місця, то на початку XX століття тут знаходилося кафе «Жорж», куди поласувати різними смаколиками приходили в основному багаті кияни. Саме багатії ставали «жертвами» кишенькових злодіїв. Паніковський просив когось із перехожих, причому багатшого, перевести його через вулицю. На протилежному боці у пана вже не було або годинника, або гаманця.

Пам’ятник був встановлений в 1998 році і відкритий 31 травня. До цього з 1992-го року тут знаходилася меморіальна дошка.

Фігура Паніковського має багато спільного з зовнішністю Зіновія Гердта, який виконав його роль у фільмі 1968 року. Виконана в повний зріст, а загальна висота пам’ятника – 1,94 метра.

Паніковський зображений в русі – він крокує по вулиці, одягнений в старий костюм, на піджаку якого відірван один з гудзиків, а штани «підстрелені», в чорних окулярах і з тростиною, прикидаючись незрячим. Цікаво положення лівої руки – вона непомітно тягнеться до кишені перехожого, при цьому голова Паніковського повернута вправо – щоб ніхто не запримітив.

Взагалі, пам’ятник Паніковському на Прорізній багатий на дрібні деталі, які стають помітні при уважному її розгляді. Крім вище зазначеного відірваного гудзика, в зовнішньому нагрудній кишені шахрая знаходиться ложечка на ланцюжку і згорток з написом «Небабі» (за фільмом, Небаба – прізвище городового, якому Паніковський щодня віддавав частину свого заробітку за прикриття «промислу» в розмірі 5 рублів на місяць). На манжеті лівого рукава сорочки вказані дата і автори монумента – скульптори В.Щур та В.Сивко. Архітектор пам’ятника – В. Скульський – не вказано.

На невеликій підставі пам’ятника, що зображає ділянку тротуару, вимощеного бруківкою, автори також зобразили кілька деталей. У кутку є напис «автор з Паришкова» – це фірмовий автограф скульптора Володимира Щура, який народився в селі Паришків на Київщині. Поруч зазначено, що бронзова фігура відлита на фірмі «Саямат». В іншому кутку зображений розкритий гаманець, з якого випадає монета. На гаманці ініціали – М.І.Савельв. Так В.Щур віддав данину своєму вчителеві – Мар’яну Савельєву. Ще в одному місці вказано логотип одного з комерційних банків – мецената виготовлення пам’ятника.

І в завершенні. Найцікавіша деталь пам’ятника – зображення фіги або дулі на підошві лівого черевика Паніковського, яким він настає на лежачу 10-копійчану монету, що б не дісталася іншому. Справа в тому, що Паніковський любив встрявати в бійки, після яких опонентам показував саме фігу. Її можна розглянути за допомогою дзеркала. До речі, цей черевик добряче відполірований – його натирають на удачу перехожі. Також на удачу люди кладуть під черевик “сліпого” монету, а потім йому на вухо шепочуть бажання і просять необхідну суму грошей.

З неприємного – тростина в правій руці Паніковського часто страждає від вандалів.

Джерело – kiev-foto.info