Осокір Рильського на Хрещатику

Правдива Київська легенда про осокір на Хрещатику.

Ця стара київська історія більше схожа на міську легенду, але, тим не менш, це правда. Правда про всевладдя українських чиновників, про коротку пам’ять та про те, що навіть в нашій країні один може бути в полі воїном. Хоча б, щоб відстояти одне реліктове дерево!

Кажуть, на знаменитій алеї каштанів повоєнного Хрещатика ріс реліктовий осокір (або тополя чорна). Дерево було старим, корявим, але по-своєму симпатичним, такий собі дідусь серед юних тоді ще каштанів.

Цікаво, що осокори, як правило, ростуть біля води, це мало нагадує сучасний запорошений Хрещатик. Так що можна зробити висновок, що старе дерево ще пам’ятало старовинний Кловський струмок. За спогадами старожилів, під час злив дерево оживало, тяглося гілками до мокрого асфальту, немов до забутої стихії. І, стоячи поруч з ним, складалося враження, що ти не в центрі гучного мегаполіса, а на околиці чистого ставу.

Для киян дерево, яке пережило війну, бомбардування, вирубку на дрова в голодні-холодні 40-і було чимось на зразок талісмана Хрещатика.

Особливо його любив відомий український поет М.Т. Рильський. Вже потім з’ясувалося, що саме він був своєрідним покровителем реліктового дерева. Більшість київських чиновників вважало, що цей релікт тільки псує бадьорий вигляд центральної вулиці столиці радянської України. Але М. Рильський, пускаючи в хід весь свій вплив депутата, академіка і лауреата державних премій, захищав осокір від вирубки.

На жаль, у цій правдивої легенди немає хеппі-енду, і старовинний осокір Рильського не прикрашає досі Хрещатик. Його зрубали відразу після смерті поета в 1964 році.